Альберт Павлов – президент фонду “Щаслива дитина” висловив слова скорботи та дорікнув владі та суспільству за трагедії, які щодня трапляються по всій Україні.

Два дні тому на Київщині трапилася велика трагедія – померла мати 12 дітей, більшість з них були прийомними. За тиждень до цього, також від коронавірусу, помер і глава сімейства. Після смерті обох батьків 5 їх рідних дітей залишилися сиротами, 7 прийомних вже щонайменше вдруге також осиротіли. В Альберта Павлова також будинок сімейного типу тож йому очевидно, який високий рівень усієї трагедії для дітей.

Чоловік дорікунув суспільству, яке нехтує правилами карантину, владі, яка не належним чином дбає про дотримання умов та кволо забезпечує вакцинацію, у тому числі   – в Запорізькому регіоні. Павлов каже, що влада має відповісти за, цитуємо: “позорні темпи вакцинації”.

Вчера узнал о трагедии, произошедшей в семье в Киевской области, в детском доме семейного типа Дианы и

Владимир Родиков.
Родители 4 сыновей и 7 дочерей умерли от осложнений коронавируса с разницей в неделю. Им было всего 44 и 45 лет.
Честно, меня переполняют эмоции. И не только из-за того, что жаль детей, часть из которых осиротела уже во второй раз. Обидно от того, что даже тысячи смертей и семейных трагедий не могут убедить наше общество соблюдать меры безопасности. Мы продолжаем ездить в забитых маршрутках, ходить без маски в магазин и есть попкорн в кинотеатре.
Прививаться готовы меньше половины населения, а те, что готовы, не могут дождаться вакцины. Мы прививаем молодых, отобранных по странному алгоритму, но не можем защитить пожилых людей и людей из группы риска. Наши прививочные бригады, которые, по сути, являются командами спасателей, в выходные останавливают свою работу. В итоге даже мизерное количество закупленных государством прививок мы не можем использовать за полтора месяца. Мы не способны произвести собственную вакцину, так как наша система образования, как и медицина, десятки лет погрязает в коррупции, пофигизме и профанации. Мы не способны обеспечить кислородными концентраторами тех, кто заболел.
Что мешает нам проснуться ото сна и невежества и начать действовать как человек разумный? Не молчать, когда невежественное тело без маски дышит на тебя и твоих детей в маршрутке или в магазине. Когда мэрия организует фестиваль на 10000 человек в разгар эпидемии. Требовать внятного ответа от губернатора и властей о причинах позорных темпов вакцинации. Перестать лезть на вакцинацию молодым и здоровым людям под разными прикрытиями, а защитить прежде всего стариков и тех, кто может с наибольшей вероятностью умереть от короны.
Спасибо Владимиру и Диане за тот огромный труд, который они проделали, и дай Бог сил тем, кто возьмется за воспитание осиротевших детей. Надеюсь, нам всем хватит сил и мудрости остановить эту чуму и хотя бы уменьшить число подобных трагедий – пише у соціальних мережах Альберт Павлов.

Нагадаємо, в багатодітній родині Родікових  трапилося велике горе – два дні тому, в  лікарні померла мати дітей, тижнем раніше батько, обоє  пішли з життя через ускладнення від коронавірусу. Діана Родікова лікувалася в Олександрівській лікарні, там і померла.

У сімействі було 12 дітей: 5 кровних, 7 усиновлених.  Сім’я переїхала на Київщину з окупованої Макіївки, одразу як розпочалася війна. Подружжя часто ставало героями відеосюжетів та публікацій, півтора місяця тому Діана Родікова була нагороджена званням “Мати героїня”.

Сімейство було дуже дружнім, діти разом з батьками займалися сімейним бізнесом – розведенням породистих собак, зокрема померанських шпіців. На сторінках у соціальних мережах діти залюбки позують з тваринами, грають з ними та годують їх. Зовсім нещодавно Володимир Родіков – батько дітей, ділився світлинами з власного подвір’я та розповідав про плани будівництва великого вольєра для домашніх улюбленців.