У продовження теми становлення «четвертої влади» в Україні та боротьби суб’єктів інформаційної діяльності за свої права, ця стаття присвячена Програмі підтримки розвитку інформаційного простору Запорізької області на 2021 – 2025 роки, затвердженій рішенням обласної ради № 145 від 18.03.2021 р.

Термін «інформаційний простір» на законодавчому рівні не визначений, так само, як і засади його розвитку чи захисту в державі.

У Доктрині інформаційної безпеки України, затвердженій Указом Президента України від 25.02.2017 р. № 47/2017, лише згадується про те, що комплексний характер актуальних загроз національній безпеці в інформаційній сфері потребує визначення інноваційних підходів до формування системи захисту та розвитку інформаційного простору в умовах глобалізації та вільного обігу інформації.

Безпечне функціонування і розвиток національного інформаційного простору та його інтеграція у європейський і світовий інформаційний простір визначено життєво важливими інтересами суспільства і держави.

Цим же документом одним із пріоритетів державної політики визначено законодавче врегулювання механізму виявлення, фіксації, блокування та видалення з інформаційного простору держави, зокрема з українського сегмента мережі Інтернет, інформації, яка загрожує життю, здоров’ю громадян України, пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом або порушення територіальної цілісності України, загрожує державному суверенітету, пропагує комуністичний та/або націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими та їхню символіку.

Законодавче регулювання наразі не відбулося.

Жодний із законопроектів про медіа також не містить поняття інформаційного простору, і тим більше положень щодо його розвитку та захисту.

Очевидно, що положення Доктрини в силу своєї абстрактності не дають чіткого уявлення про те, як повинен розвиватися інформаційний простір держави, і яке місце в цьому розвитку відведене органам місцевого самоврядування.

Тож, деякі органи місцевого самоврядування вирішили перебрати ініціативу на себе і своїми програмами врегулювати відповідні питання.

У Запорізької обласної ради це вийшло.

В цілому затверджена програма виглядає більше як документ «для галочки».

Наведена деяка статистика щодо кількості ЗМІ…

На 4 сторінках загального тексту депутати обмежилися загальними фразами типу «засоби масової інформації є основним джерелом інформування громадськості», або «в області вибудовано конструктивну співпрацю між органами державної влади, засобами масової інформації та громадськістю»…

При цьому Програма не містить жодного змістовного положення про те, яким чином буде розвиватися інформаційний простір області впродовж 5 років.

Деякі положення, такі як «забезпечення співпраці обласної ради та обласної державної адміністрації із засобами масової інформації» є предметом регулювання Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» і жодних додаткових цільових програм не потребує.

Аналогічним чином, забезпечення доступу до публічної інформації відбувається на підставі іншого профільного Закону України «Про доступ до публічної інформації».

А «забезпечення інформаційної безпеки на території області» взагалі не входить до компетенції органів місцевого самоврядування.

Тобто, все вказує на те, що програму писали, аби хоч щось написати.

Про це говорять і оприлюднені «очікувані результати виконання програми»:

– інформування жителів області про діяльність органів місцевого самоврядування та органів державної виконавчої влади, а також про громадсько-політичне, економічне, культурне життя області та країни;

– подальше забезпечення відкритості діяльності органів місцевої влади;

– підвищення рівня довіри мешканців області до органів місцевого самоврядування та місцевих органів державної виконавчої влади;

– збільшення кількості проінформованого населення.

Жодний з наведених пунктів не несе будь-якого унікального змісту.

До речі, про низьку якість документу говорить і те, що в тексті програми міститься посилання на 2 додатки:

– орієнтовні обсяги фінансових ресурсів необхідних для виконання завдань і заходів;

– основні заходи щодо реалізації програми.

Однак, оприлюднено єдиний додаток без номера, в якому викладено і перше, і друге.

Цей додаток розкриває справжні наміри обласної ради, які навряд чи пов’язані з розвитком інформаційного простору.

Наприклад, в рамках пафосного напряму «сприяння розвитку інформаційного простору області» насправді планується виділення коштів на:

1) інформаційний супровід знакових подій в Запорізькій області та діяльності органів виконавчої влади, проведення соціально значущих інформаційний компаній;

2) створення тематичних теле- і радіопередач, рубрик, спеціальних звітів і репортажів про важливі події, що відбуваються в області, про діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для подальшої трансляції теле- та радіоорганізаціїями;

3) забезпечення проведення тематичних журналістських конкурсів.

При цьому на перші два заходи за 5 років разом буде витрачено 4 млн. 648 тис. грн., а на третій захід – 0!

При цьому ось так описаний очікуваний результат заходів: «Забезпечення проінформованості населення про діяльність органів виконавчої влади, суспільно-політичний, соціально-економічний, культурний, науково-технічний розвиток області, реалізацію реформ у різних галузях та сферах, зокрема про хід реформування місцевого самоврядування в Україні, а також створення та поширення матеріалів про важливі події, що відбуваються в області».

Також наведено кошториси:

– розповсюдження інформації на радіо: по 32 сюжети на 4 радіостанціях по 1 хвилині: 128 тис. грн.;

– розповсюдження інформації у друкований виданнях: 953,965 см * 30,05 грн. * 6 виходів раз на місяць = 172 тис. грн.

Окремо слід зупинитися на книговиданні. Це друга складова затвердженої програми.

Програмою передбачено, наприклад, підготовку матеріалів та випуск соціально значущих видань місцевих авторів, які мають значний вплив на виховання молоді і охоплюють громадське, культурне та літературно-мистецьке життя області, згідно з рішенням робочої групи.

Вражає наклад цих видань: у 2022 році – 500 тис. примірників (майже 30% населення області), у 2023-2025 роках – по 400 тис. примірників.

За 4 роки на ці цілі піде більш, ніж півмільйона.

При цьому автори, порядок формування робочої групи, тематика видань, їх тип, методи і територія поширення тощо не розкриваються.

Насамкінець, заслуговують на увагу заходи з популяризації місцевого книговидання на сайті облдержадміністрації.

Поповнення на офіційному вебсайті облдержадміністрації тематичної рубрики «Кращі книги Запорізької області» коштуватиме обласному бюджету за 4 роки 107 тис. грн., а проведення конкурсу «Краща книга Запорізької області» за той самий період коштуватиме 161 тис. грн.

Підсумовуючи викладене, складається небезпідставне враження, що нічого спільного з розвитком інформаційного простору затверджена програма не має.

Спеціально для Regionnews – Олександр Пеньков, адвокат