Журналісти RegionNews попросили відкрити завісу Державної служби України з надзвичайних ситуацій – старшого помічника начальника чергової зміни оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС України у Запорізькій області, підполковника служби цивільного захисту Романа Корбута. Силами 60-ти рятувальників, серед яких був і Роман Корбут, вдалося загасити одну з наймасштабніших пожеж за останній час – по вул. Сержанта Медведєва, 7.
Щорічно 17 вересня за наказом президента від 2008 року в Україні відзначають День рятівника (аварійно-рятувальних служб, пожежної охорони та інших спеціальних формувань, а також громадяни, які внесли свій внесок у справу ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, захисту життя і здоров’я людей).
Гасіння масштабної пожежі чи сміттєвого баку, ліквідація наслідків ДТП, рятування рибалки, якого занесло далеко на крижині від берега, порятунок тварин, знешкодження ВНП часів минулих війн – усім цим, і не тільки, займаються рятувальники. Професія не з легких. Завдяки злагодженій скоординованій роботі, побудованій за принципом доміно, можна досягти результату. На плечі бійців ДСНС лягає колосальне навантаження.
Наслідки від непрофесійного надання допомоги, у першу чергу, відчувають постраждалі. Іноді це виливається у людські жертви. А тому, в разі будь-якої надзвичайної події, викликати треба професіоналів своєї справи – рятувальників ДСНС.
Роман Корбут: 42 роки. Навчався в Черкаському інституті пожежної безпеки ім. Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України. Ніхто з родичів до цього не працював в лавах ДСНС, професію обрав випадково. Однак зрозумів, що це справа усього його життя. За 25 років служби загасив десь 1000 пожеж. У своїй діяльності бачить одні плюси. Має відзнаку «Знак пошани».
Багато проводить часу з дітьми (21-річна донька та 9-річний син). Сина водив у Оперативно-координаційний центр. Малий був у захваті від пожежних машин. Батько не збирається тиснути на дитину при виборі професії. Любить подорожувати з родиною на машині по країні, на велосипедах по місту і острові Хортиця, а також піші прогулянки.
«Він сам обере свій шлях. Неможливо добре виконувати свою роботу, якщо вона не подобається. Куди захоче, туди й піде навчатись»
Роман був одним із тих, хто прибув на виклик однієї з наймасштабніших пожеж у Запоріжжі за останній час – пожежа у житловому будинку на вулиці Сержанта Медведєва, 7, 2 вересня. Тоді від ДСНС залучалося 60 чоловік особового складу, 15 одиниць основної техніки й спецтехніки, міські служби, водовози КП «Елуаш» тощо.
«Вогонь швидко поширювався, тому що дах знаходився в стадії ремонту і напередодні там заготовили у великій кількості будівельні матеріали, в тому числі й легкозаймисті.
Гасіння пожежі відбувалося у двох напрямках: перший – ліквідація загоряння на даху, де було залучено 7 пожежних стволів, з них 2 лафетні; другий – захист квартир на четвертому поверсі, де було залучено 4 пожежні стволи», – повідомляла пресслужба відомства.
Для розуміння, у кожному районі міста є пожежна частина. Коли Служба порятунку «101» отримує виклик, диспетчера направляють частину від того району, де сталась подія. Фахівці оперативно-координаційного центру виїжджають на наймасштабніші події. ОКЦ є провідним підрозділом забезпечення діяльності ДСНС України у Запорізькій області у сфері моніторингу за станом техногенно-природної безпеки та оперативного реагування на надзвичайні ситуації і підпорядковується начальнику ГУ ДСНС у Запорізькій області та його заступнику з реагування на надзвичайні ситуації.
«Складність полягала у тому, що про пожежу було повідомлено дуже пізно. Можливо через відблиск ліхтарів ніхто не звернув увагу на вогонь. Думали, що то відблиск ліхтарів… Не знаю. Загалом втратили багато дорогоцінного часу. На момент прибуття першої рятувальної машини палахкотіло 70% даху»
До Служби надійшов виклик о 21:15. Оскільки інцидент стався у Дніпровському районі, відповідно, перший підрозділ прибув звідти – дві машини (в межах 7 хвилин). Майже одночасно на допомогу приїхала друга частина Вознесенівського району. Слідом виїхав Роман Корбут разом із двома своїми помічниками. З певним набором знань він аналізував ситуацію, щоб правильно скоординувати роботу своїх людей.
«Є методи ведення розвідки. Пожежна розвідка ведеться з моменту надходження виклику. Я починаю «прокачувати ситуацію». Підіймаю всю інформацію, яка нам відома. Що це за будова? З якого матеріалу побудовано – бетон, дерево, цегла? Його висота? Цокольні поверхи? З чого дах? Найближчі під’їзди до локації пожежі? Розташування пожежних гідрантів? Напрям та швидкість вітру? Плюс я слухаю радіоефір. Слухаю тих, хто вже знаходиться на місці події. За тембром голосу вже можна зрозуміти усю серйозність ситуації. На основі цих даних визначаються наступні дії.
Моє головне завдання і моїх колег – це порятунок мешканців будинку без жертв серед особового складу та швидка локалізація вогню. Будинок на Медведєва побудований у 30-х роках. Там дерев’яні перекриття. Я прекрасно розумів, якщо вогонь перекинеться з даху на четвертий поверх – все, я його більше не піймаю і полум’я дістанеться до підвалу. У результаті, люди залишаться без житла. Аналогічне траплялось в Одесі, Києві та Броварах. Будівлі вигоріли вщент»
Близько 100 осіб, які перебували на місці події евакуювались самостійно з чотириповерхового будинку. Бійці ДСНС гасили пожежу на загальній площі 450 кв. м. Попередньо встановлено, що напередодні підприємство-підрядник проводило ремонтні роботи на даху. Можливо стався вибух газового балону на даху. Про це вночі 2 серпня розповів голова Дніпровського району Віталій Змієнко. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за ст. 270 Кримінального кодексу України (Порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки).
«Я отримую інформацію з усіх ділянок, які працювали на даному етапі. Вони кажуть, що всі люди виведені. Добре, з людьми ми вирішили питання. Постає інше нагальне питання – швидке поширення вогню на даху»
«На верхніх поверхах перевірялось перегоріли вони чи ні. Для впевненості перевірялись квартири, можливо хтось не встиг вибігти. За допомогою автодрабини вогнеборці пішли на дах для подачі стволів, одночасно люди пішли через три під’їзди. Беру додаткові сили для висування на дах з боку четвертого під’їзду, для висування на дах з драбин, для підняття на дах та захисту кожного під’їзду з боку горища. І от, коли ми починаємо формувати ланки (ланки – це група людей по 3-4 людей) пролунав вибух попередньо газового балону на даху. Я даю команду покинути свої позиції. Перевіряємо чи всі живі, здорові. Ризик був дуже великий. Уявіть на хвилинку, хвилею може знести 6-7 людей, які знаходяться неподалік. На щастя, все обійшлось.
Довилось давати нові ввідні. Пускати на верх людей вже не міг, бо не знав є там ще газові балони? Пізніше виявилось, що є. Другий газовий балон не вибухнув, бо ми подавали воду на охолодження. Воду вирішили подавати лафетними стволами з землі та дахів сусідніх будинків. Таким чином, вдалось загасити пожежу. Потім почалась дуже важка робота – розбір та проливка конструкцій задля запобігання повторному загоранню».
«Навантаження на пожежників колосальне. Спецодяг можна порівняти із зимовою курткою. Дуже тепло, а на додачу – тяжка фізична праця. Рахуйте: одяг важить 15 кг, інструменти в руках – 30 кг. Усе треба нести дуже швидко на поверхи. Іноді, щоб дістатися до вогнища, треба вибивати залізні, бетонні конструкції. Важливо продумувати резерв людей»
Наостанок, ми попросили героя розповісти якийсь випадок, який зміг би трохи «розрядити» серйозність матеріалу:
«Коли я ще працював у Мелітополі, отримав черговий виклик про пожежу в одному з приватних будинків. Сусіди кажуть: ви туди не зайдете, у них у дворі величезний «кавказець», який може розірвати. Я кажу: ну, а що робити? Треба гасити пожежу. Зайшов, і одразу в око впала будка 2Х2. Нас ніхто не вибіг «зустрічати».
Ми вже впорались з вогнем, а від собаки жодної реакції. Тільки очі «горять» з будки. Дивлюсь, що ціпок заплутався, на будку йшов дим. Певно пес дуже надихався диму. Тваринам важко переносити такі запахи, звуки. Це людина може все перенести. Вирішив рятувати. Страшно, втім, більше переживав за чотириногого. Розплутав ошийник, випустив «кавказця», він був розміром із мене. За порятунок отримав порцію подяки. Почав лизати мені руки, лице. Отака звірюка»
Редакція RegionNews висловлює щиру подяку рятувальникам. Вони є справжніми героями, які іноді вимушені ризикувати своїм життям. Просимо наших читачів із пошаною ставитись до бійців ДСНС. На дорозі пропускати спецмашини, не заставляти транспортними засоби подвір’я, щоб туди могли проїхати пожежні. У разі надзвичайної події надавати всю інформацію (як дістатись до під’їзду, планування дворів тощо).
Спілкувалась Оксана Щербина
