Нові вагони на українській залізниці – сучасний рівень комфорту, чистота і смачна кава. Щоправда квиток із Запоріжжя до Києва коштує 450 грн
Часто, від подорожуючих українців можна почути досить таки поширену фразу: “Коли повертаюся з європейських країн страждаю від депресії…” Не тому, що подорож не задалася і не тому що коштів надто багато витрачено, а – від контрасту. Коли на кілька днів стаєш частиною цивілізовано світу, спостерігаєш високий рівень життя, по приїзду стає образливо за свою країну. Ну чим ми гірші? Наче досить розумних людей, країна загалом заможна, але де ці гроші? Чому погані дороги, забружнене повітря, знищені вагони, а по дорогах досі їздять радянські авто? Багато ще можна перерахувати…
Та цього разу ситуація трохи інша. Над великого контрасту між аерпортами у Брюселі та Києві я не відчула. Вечірня дорога до залізничного вокзалу в Києві проходила повз прикрашені гірляндами будинки, освітлену трасу та цікаві архітектурні проекти. У мене був квиток на 38 поїзд Київ – Запоріжжя. Побачила його на восьмій колії, перше що подумала – ну як можна їхати сидячи усю ніч? Крізь вікно я побачила щось схоже на Інтерсіті,сидячі місця у кожному вагоні.
Ще у коридорі я побачила дивну нумерацію місць. Виявляється, вагон – трансформер, може бути купейним, спальним і сидячим
Квиток був купейним, тож я знайшла своє 16 місце, це було верхнє. За буквально 20 хвилин вагон був повністю заповненим, усі місця зайняті. Вперше довелося їхати у подібному вагоні, а тому важко було зорієнтувася, що і як працює. Але, у ході вивчення була дуже приємно праженою.
М’які та комфортні сидячі місця легко трансформуються у спальне місце, все доволі просто та зручно, просто відкидуєш спинку сидіння і з’являється м’якенький матрац. Край матраца трохи піднятий для того, щоб пасажир не міг впасти під час сну. Особливо це зручно для дітей, раніше я завжди по краю робила валик. На верхніх поличках є бортик, функція та ж сама.
Враховуючи, що моя валіза була дуже важкою, приємно вразило місце для вантажу – тепер піднімати його вгору не треба, достатньо припідняти через маленький поріг.
Туалети – це особливе відкриття. Про чистоту в такому вагоні говорити було б зайвим, без цього зрозуміло, що в новенькому вагоні стараються дотримуватися санітарних умов. Тішить також інше , тепер не треба чекати по 40 хвилин, скажімо на вокзалі у Кривому Розі, щоб відкрили туалет. У вагонах біо туалети, якими можна користуватися і під час руху і на стоянці на вокзалі в обласному центрі. Умивальник – зручний, є гаряча і холодна вода. Принцип приблизно як в усіх нас вдома, не треба прикладати додаткових зусиль, натискаючи на заржавілу кнопку, щоб роздобути трохи води.
У кожному вагоні є панель, де пасажир може: зарядити пристрій, відрегулювати світло, дізнатися зайнятий правий чи лівий теалет, а отримати сигнал, коли вони звільняться. Є кнопка виклику провідника, як в хороших ресторанах. А коли він прийде, то пасажир тепер не мусить замовляти неприємну на смак розчинну каву, є можливість посмакувати напієм з кавового апарату. Для зручності також є додаткові лампочки розташовані на самих стінках сидінь, ними легко управляти та спрямовувати кут світла у потрібний напрямок.
Подорож у подібному вагоні дозволяє вірити в те, що рухається Україна в правильному напрямку і ми крок за кроком наближаємося до рівня європейський країн. В такий час ти розумієш, – трохи терпіння і все у нас буде добре…
Як гадаєте, звідки у нас такі комфортабельні вагони? Ми питали думку пасажирів, основна частина відповіла: “То німці зробили”, інша – “Польський або чеський виробник”. Важко повірити, але таку красу виготовив це наш український кременчуцький завод.
Вагони нові, але локомотив давній
Провідник повідомив, що вагони тягне звичайний старий локомотив, запустили їх всього лише два тижні тому. Мова йде про цей напрямок, кажуть в інші міста теж подібні вагони їздить. Поки все комфортно чисто і зручно, є хіба незручності коли вагон трансформується в інтерсіті, а пасажири можуть їхати лише сидячи. Провідник запевняє, що тут не все продумано, бо простору занадто мало. Усе інше – вищий рівень комфорту створений українцями.
