13 січня українці відзначають свято Маланки. Згідно зі стародавніми звичаями — Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні торжества та справити гостини, які в народі так і називають — гостини Меланки.
Історія
За стародавніми міфами, крім сина Князя-Місяця, у всеєдиної богині Лади була ще донька, яку всі називали Міланка, тому що вона була мила і чарівна. Одного разу коли князь-Місяць був на полюванні, лютий змій викрав із срібного терема Міланку і сховав у підземне царство. Звільнив її славний богатир Безпальчик-Васильчик і одружився на ній. Тому на Щедрий вечір ще святкують Василя.
Традиції свята
Маланку відзначають новорічним обрядом з традиційним переодяганням в тварин і фольклорних персонажів. На свято дівчата всю ніч щедруют, хлопці в масках “водять Маланку” — тобто висловлюють добрі побажання, веселять піснями та танцяють. Один з парубків, як правило, переодягнений в жіноче плаття і його називають Маланкою.
Раніше переодягнені, закінчивши ритуальний обхід, потім йшли стрибати через багаття. Це мало очистити від спілкування з нечистою силою. Тобто у давнину святкове переодягання виконувало важливі релігійно-магічні функції, але з часом цей звичай перетворився на веселу розвагу. Традиційно яскраво та масштабно Маланку відзначають на Західній Україні, де цьому святу присвячують цілі фестивалі. Ось так, наприклад, грандіозно святкували минулоріч у Чернівцях:
