Посилення захисту прав споживачів та максимальна безпечність товарів – такі високі планки поставила для себе Україна з підписанням Угоди про Асоціацію з ЄС.
Урядовці звітують – вже багато зроблено, навіть, називають цю галузь одним з лідерів адаптації українського законодавства до європейських норм та виконання зобов’язань перед Європою. Чи означає це, що українцям більше немає чого хвилюватись про якість продуктів? Дітям гарантовані безпечні іграшки? Ці та інші важливі питання стосовно безпеки нас з вами – споживачів – адресуэмо Денису Абрамову – заступнику начальника Управління з захисту прав споживачів в Запорізькій області, керівнику відділу контролю у сферах захисту прав споживачів, реклами, антитютюнового законодавства Держспоживслужби в Запорізькій області.
То чи можемо ми говорити про те, що нам справді вже немає чого хвилюватися про якість продуктів, які ми щодня купуємо?
Ми прагнемо до високих європейських стандартів. 2014 року ратифікована угода про асоціацію, тому законодавство приводиться у відповідність. На сьогоднішній день вже існують такі органи, як Ринковий нагляд, який працює за европейськими нормами, адаптованими в українське законодавство. Цей орган здійснює нагляд, не перевіряє суб’єкти, він перевіряє саме продукцію на відповідність тим регламентам, яких вимагає Європейський Союз. Ринковий нагляд виходить і дивиться, чи є в наявності така продукція; якщо є – то вона вилучається, не допускається в реалізацію, приймаються відповідні документи для недопущення реалізації такої продукції надалі.
Крім того, відділ наділений такими функціями, щоб не тільки виявити таку продукцію, а ще й відстежити, знайти того, хто її поширює, хто привозить і вийти безпосередньо на виробника. Про це всі дані вносяться в компьютерну програму. Наприклад, якщо відділ виявив цю продукцію на території Запорізької області, то по всій Україні відразу є значок про те, що з»явилась така продукція, в разі виявлення в інших регіонах, в інших магазинах, відразу варто вилучати з продажу. Для цього виносяться відповідні документи.
Відділ наділений повноваженнями штрафування
Крім того, відділ наділений повноваженнями «штрафуфати». А що стосується самої продукції, то, насправді, на території України дуже багато тієї, яка не відповідає вимогам. На сьогоднішній день є 7 технічних регламентів: по лампочках, з світлотехніки; по низьковольтній апаратурі; по газо-установкам; з дитячих товарів і одягу; по радіотоварах; по приладах, что працюють на газоподібному паливі. За цими показниками відділ ринкового нагляду перевіряє всі магазини, всіх суб’єктів, які здійснюють господарську діяльність на території Запорізької області і передають дані по всій Україні. Сподіваємося, що в подальшому вся продукція, яка не відповідає, буде виявлена і не допускатиметься в реалізацію.
Ви почали з дуже цікавого механізму. Це Закон «Про державний ринковий нагляд». Україна, як і інші країни ЄС зобов’язалися позбутися товарів, що не відповідають їх зовнішньому вигляду та які представляють загрозу для безпеки та здоров’я споживачів. Скажіть будь-ласка, такі перевірки вже робилися в Запоріжжі чи в Україні загалом? І чи виявлені небезпечні товари?
Звичайно. Тільки протягом цього року понад 100 перевірок проведено Ринковим наглядом. Виявлена невідповідна продукція, вилучена з продажу, передані дані в Одесу, Харків – туди, де були підтверджуючі документи, що товар прийшов безпосередньо з цих регіонів. Як правило, дитячі іграшки, низьковольтна апаратура. Рідко зустрічаються лампочки. В основному – це дитячі іграшки.
Я так розумію, європейська модель покладає відповідальність за якість продукції саме на виробника?
Абсолютно правильно. Країни ЄС вважають, що в усьому винен спочатку виробник і він повинен нести відповідальність. Механізм європейської сторони – знайти виробника і потім до нього приймаються жорсткі санкції.
Я знаю, в Запоріжжі є такі відділи, де роблять ковбаси, сосиски. Там за кілька місяців ні разу не бачили фури з м’ясом, а тільки привозять каністри та мішечки з чимось сипучим. Це говорить про якість наших ковбасних виробів. То коли ж наші виробники почнуть відповідати так, як відповідають європейські?
Ми поки прагнемо до кращих прикладів країн Європейського Союзу, але на жаль, дійсно ми стежимо за безпекою, щоб не було тих продуктів, які є небезпечними для життєдіяльності людини. Але якість ми відпустили. Наше керівництво, уряд налаштовані надалі піднімати і якість товарів.
Чи можу я говорити про те, що згадані сосиски та ковбаски можуть бути безпечними? Якщо ми говоримо тільки про безпечність.
Вони безпечні. Контроль з безпеки здійснюється. Тобто, якщо ми з’їмо ці сосиски, то, повірте, буде безпечно, але якість (з чого вони зроблені), на жаль, ми відпустили.
Ваша служба пережила реорганізацію. Чим вона зараз займається, які перевірки на вашій совісті і чи не позначився мораторій минулих років на те, що відбувається в Запорізькій області і загалом в Україні в цій сфері?
Дійсно наша служба пройшла ряд реорганізацій. Вони пов’язані і спрямовані на поліпшення, на створення однієї структури. На сьогоднішній день це Держпродспожівслужба. У цю структуру ввійшли: Інспекція по санітарному законодавству, Інспекція ветеринарна, Інспекція насіннєва та Захист прав споживачів, та інші інспекції об’єдналися і увійшли в одну структуру. Щодо мораторію. На захист прав споживачів мораторій на сьогодні не поширюється, на безпеку продукції не поширюється, на Ринковий нагляд теж не поширюється.
Минулого року перевірок було дуже багато. Як планові, так і позапланові. На остані ми виходимо тільки в разі, якщо у нас є згода органів центральної влади. На жаль, згода приходить іноді не вчасно: через місяць, через три, коли вже суб’єкт господарювання не здійснює діяльністі. Яскравий приклад, ми виїжджали за скаргою в Кирилівку. Споживач влітку поскаржився, що не отримав послуги, за які заплатив на базі відпочинку. Погодження на перевірку ми отримали тільки в листопаді, приїхали туди і були здивовані: база закрита і нам перевіряти нічого. Тобто покарати і прийняти санкції ми не змогли. І споживачеві допомогти теж, на жаль, не вдалося. В оздоровчий сезон ми провели більше 60-ти перевірок – це були дитячі табори, бази відпочинку. Перевіряли великі центри «Ашан», «Фокстрот», «Алло», «Цитрус» та інші мережеві магазини.
Левова частка скарг – на інтернет-магазини. На жаль, хочу звернути увагу споживачів, що при роботі з інтернет-магазином дивіться, щоб обов’язково були дані особи, яка здійснює діяльність. Наприклад, є інтернет-майданчик, але за фактом вам приходить товар не від цього суб’єкту, а від фізичних осіб-підприємців із зазначенням їх юридичної адреси, це може бути як гуртожиток, так і село. І по факту ми приїжаєємо і нікого не виявляємо. Дуже багато таких скарг і нічим вони не закінчилися. Ми пропонували звертатися далі в суд. Це, я вважаю, недоробка нашого законодавства – що ми в даному випадку безпорадні. До речі, невдовзі буде розглянуто законопроект (його проект вже є на сайті Верховної Ради), який передбачає більше посилити контроль саме по інтернет-магазинах, додати права для нас і обов’язки для суб’єктів.
Це якраз в рамках Угоди про Асоціацію с ЄС?
Так, абсолютно правильно. Проект вже підготовлений і з його прийняттям буде простіше нам працювати, а споживачам безпечніше. У нас є скарги, які запам’яталися надовго: мешканці Запоріжжя масово скаржаться на виготовлення вікон та дверей, було підписано дуже багато договорів – більше 60-ти звернень, але обіцяні роботи не виконані. За фактом провести перевірку ми не змогли, тому що суб’єктів за вказаними адресами (по їх юр.адреса) немає і не було. Вони взяли гроші, пообіцяли, але нічого не зробили. В угоді був єдиний такий пункт (конструкції привезуть тільки до будинку), на нього споживачі не звертають уваги, може не читають. Комусь доставляли до під’їзду, в багатьох випадках навіть не привозили. Йдеться по суми від 2500 тисяч до 20-30-ти тисяч гривень. На жаль, в основному, постадждалі – незахищених верстви населення – пенсіонери, бабусі і дідусі. Їм говорили, що можете під теплі кредити, можете карткою розплатитися, але ось договорчік підпишіть, якусь частину залиште завдатку і ми все виконаємо, все поставимо. А по факту продукція не поставлена.
Які додаткові механізми захисту таких споживачів з’являться після того, як українське законодавство буде адаптоване до європейського?
Одним Законом «Про захист прав споживачів» ми не доб’ємося відразу поліпшень. Зазначу, що нам треба працювати разом з поліцією, з податкової. Ми намагаємося з ними підписати меморандум, щоб виходити на перевірки спільно. Я думаю, що ми цього досягнемо.
Давайте детальніше про штрафи. Ви розповіли про багатьох порушників. Які фінансові стягнення вони понесли? Як змінюються стандарти штрафів?
Наші штрафи прийняті ще в 2006 році і не переглядалися з того часу, вони на сьогоднішній день прив’язані до мінімуму. Наприклад, 10 неоподатковуваних мінімумів, 5 неоподатковуваних мінімумів. Для суб’єкта господарювання, особливо для баз відпочинку це «ні про що». Це може бути від 17-ти гривень до 85-ти гривень. Це якщо, наприклад, не дотримані умови надання туристичних послуг. 85 гривень максимум! Якщо ми прийдемо до європейських стандартів і затвердять проекти законів, які вже подані, вони запрацюють, то це будуть вже помітніші суми – від 3000 грн. Штрафи, які передбачені Законом «Про захист прав споживачів» будуть найближчим часом переглянуті та істотно змінені.
Дві європейські директиви в рамках угоди про Асоціацію з ЄС (относительно магнітніх іграшок та туристичних договорів) – не віконані зовсім. На вашу думку, чому?
Щодо магнітних іграшок і туристичних угод – вважаю, що в корені треба змінювати законодавство. Тобто однією зміною до Закону «Про захист прав споживачів» та внесенням змін до Регламенту не доб’ємося конкретних змін. Тому, напевно, зробили паузу для того, щоб повністю змінити в цих напрямках законодавство.
Як позначілася на якості продуктів и товарів відміна сертифікації? Дуже велика кількість товарів раніше підлягала сертифікації, а зараз?
Виходячи з перевірок, ми не помітили істотних змін. Так, дійсно під час адаптації українського законодавства до європейських норм прибрали багато позицій товарів, які підлягали обов’язковій сертифікації. На сьогоднішній день їх залишилося трохи більше 30. Це озброєння, вогнегасники, електрообладнання, будівельні прилади. На все інше скасували обов’язкову сертифікацію, визнали, що вона недоцільна. Але, на мою думку, все-таки треба якось контролювати цей ринок, нашу продукцію піднімати на вищий рівень.
Чого ж треба чекати українцям найближчим часом, які зміни можуть ще відбуватися в сфері, за яку ви відповідаєте в рамках Угоди про Асоціацію?
Звичайно, ми всі чекаємо змін. Сподіваємось, щоб найближчим часом парламентарі приймуть Закон «Про захист прав споживачів», до нього ще підзаконні акти, про порядки проведення перевірок конкретних суб’єктів. І, звичайно, прагнемо до того, щоб ми все-таки перейшли на рівень європейських країн і добилися таких же високих показників якості продукції та захисту прав споживачів. Розпорядженням Кабінету Міністрів 27.12.2017 року затверджені плани заходів конкретно з щорічною розбивкою до 2020-го року. Згідно цих планів – невдовзі внесення змін до Закону «Про захист прав споживачів», спільна праця з адміністраціями та органами місцевого самоврядування. Обов’язково треба організувати робочі групи, зробити гарячу лінію для зверненнь громадян. Тобто готується спочатку фундамент для прийняття цього закону, щоб споживач знав, куди йому бігти, до кого звертатися.
Це буде єдиний номер для всіх спожівачів?
Швидше за все, ні. Це буде, напевно, розбито по районам. Ми зараз цим займаємося разом з адміністрацією. Крім того, на сьогоднішній день створюються консультативні групи, які будуть їздити по регіонах, висвітлювати зміни до законодавства, розповідатимуть про те, як споживачеві себе захистити. Тобто до споживачів доведемо їх права, до суб’єктів господарювання – їх обов’язки, що вони повинні робити на запит поркупця. Тому що зараз дуже багато таких ситуацій, коли споживач звертається: «надайте документи якості». Йому у відповідь: «Вибач, дорогенький, у нас немає, можеш йти скаржитися, куди хочеш» і споживач не знає, куди йому йти. Повинна пройти широка інформаційна кампанія, коли споживач зрозуміє, що у нього є права, він почне їх вимагати, и буде впевнений, що його захистять у разі необхідності. Зараз створюється фундамент для подальшої роботи за новими вже європейськими нормами.
Як ініціативний орган ми звичайно виносимо пропозиції і до законодавства. Зараз працюємо, як оперативно інформувати споживача про суб’єктів, які ведуть нечесну господарську діяльність. Цю інформацію ми зараз надаємо. Але, можливо, споживачеві треба, щоб інформація поступала в певному вигляді, щоб кожний знав тих недобросовісних виробників, які поширюють не якісний товар. Сподіваюсь, що зміни відбуватимуться і нам буде чим пишатися в досягненнях.
