Проект ПРОН ЄС “Місцевий розквиток орієнтований на громаду” наприкінці минулого року закінчив останню фазу мікропроектів. Приблизно до березня поточного року менеджери проекту підбивали його підсумки та закривали останні звіти. Тільки нещодавно, Запорізька обласна рада підписала і затвердила кінцевий звіт проекту. Найпершою метою європейських партнерів та місцевої влади було підвищення рівня самоорганізації та суспільної єдності у громадах, збільшення кількості базової місцевої інфраструктури у сфері енергозбереження та енергоощадних технологій, водопостачання, охорони здоров’я та охорони навколишнього природного середовища. З появою проекту в місцевих громад з’явилися перші кошти, які вони мали змогу реалізувати на власний розсуд.
Загалом пройшло три фази цієї важливої для українських громад програми. ЇЇ учасники та керівники називають проект історично значущим для процесу децентралізації в Україні. Показовим є той факт, що абсолютно усі громади, які брали участь хоча б в одному мікропроекті пізніше об’єдналися і зараз управляють ресурсами самостійно. Перші “ластівки” у нашому регіоні запускав Геннадій Устимов – керівник проекту “Місцевий розвиток орієнтований на громади” у Запорізькій області. У сьогоднішньому інтерв’ю він згадає, як усе починалося та наскільки важливим був проект для самоорганізації населння.
Шукаючи успішні історії, журналісти інформаційного агентства RegionNews знайшли одну ознаку, яка об’єднує більшість громад – це участь у проекті “Місцевий розвиток орієнтований на громаду”. Голови ОТГ стверджують, що він мав історичне значення і показав людям, що об’єднуватися варто, а управляти самостійно є вигідно. Наскільки, з Вашої точки зору проект вплинув на децентралізаційні процеси в області?
В Україні проект з’явився ще у 2008 році, тоді було дуже скрутне становище з місцевими коштами. Децентралізаційних процесів у плані бюджетування не було взагалі. Левова частина коштів від податків на прибуток та замельного податку йшла до державного бюджету. Вже потім кошти розподіляли між регіонами, але як правило до кінцевих вигодо набувачів у селі, ці кошти не доходили. Відтак, розвитку не було, інфраструктура зношувалася, заклади освіти та культури закривали. Будучи у такій депресивній ситуації, люди шукали кращих умов та масово переїжджали до міст, село пустіло. У європейських країнах подібні процеси урегулювали вже давно, люди не мусять покидати рідні населені пункти, а відтак усім живеться комфортно та благополучно. Проект ПРООН ЄС “Місцевий розвиток орієнтований на громаду” показав суспільству, що за наявності системності та ініціативи ситуацію можна спрямувати у потрібне русло.
На першому етапі було дуже складно пояснити громадам чому цією можливістю варто скористатися, довіри не було. Коли суспільство не стикалося з цінностями ЄС та не співпрацювало з європейськими організаціями, збагнути, яка користь іноземних партнерів від проекту воно не могло. Шукали якоїсь підстави чи вигоди від ініцаторів проекту. Втім, коли полетіли перші “ластівки”: з’явилися відремонтовані об’єкти – школи, дитячі садки та будинки культури, перші доведені до ладу ФАПи, шкільні автобуси та водогони, загалом – перша позитивна практика, -бажаючих взяти участь було значно більше, ніж ми могли прийняти. Вже в другій фазі нас проектами буквально засипали, всі хотіли зробити так, як у сусідньому селі, який вже реалізував свій мікропроект. Учасників ми обирали на прозорорих конкурсних засадах, я досі згадую ті цікаві проекти, які не пройшли, але були дуже важливими для громади.
Для селян було важливим те, що вони можуть самі вирішити те, що для них є найбільш потрібним та першгочерговим, отримати кошти та розпоряджатися ними. Важливим є також те, що люди брали і фінансову участь, хай 5% вони мусили зібратити від загальної суми проекту, але коли бабуся виділила тих 50 гривень, вона 10 разів проконтролює куди пішли її кошти. На жаль, у людей немає чіткого усвідомлення того, що бюджетні кошти також є їхніми…
З початком децентралізаційних процесів суспільство отримало те, що вже давно було передбачено конституцією України, а саме – мати можливість розпоряджатися коштами самостійно. До цього ми готували людей заздалегіть, ми одразу підводили громади до того, що можемо лише навчити, спрямувати чи показати, зрештою – дати можливість спробувати, а вже по закінченні останньої фази проекту, тоді ми ще не знали скільки їх буде, людям доведеться самостійно шукали можливості для подальшого існування та розвитку. Ми разом розробляли проекти для участі в програмі, а далі з’явилися перші інвестиційні паспорти в області – розроблені нами спільно. Я вважаю є дуже показовим той факт, що усі вихідці проекту ПРООН ЄС “Місцевий розвиток орієнтований на громаду” об’єдналися одні з перших, зараз вони вміло розпоряджаються коштами та шукають додаткові можливості для залучення чи то іноземних чи бюджетних ресурсів. Можу навести приклад Воскресенської громади, втіливши наших 9 мікропроектів – 6 по самій Воскресенці та 3 по Кінських Роздорах, станом на сьогодні громада вже взяла участь і успішно реалізувала ще близько 10 різних програм за рахунок державного бюджету та партнерських коштів. По Запорізькій області більше 110 тисяч вигодонабувачів, якщо брати хоча б третю фазу, яка тривала з кінця 2014 року по березень 2018 року, то громади реалізували 52 свої мікропроектні ініціативи. Загалом реалізовано 179 ініціатив у Запорізькій області.
Яка сума коштів була реалізована за всі три фази проекту?
Загалом – трохи більше 24 мільйонів гривень, з них майже 14 млн. це кошти ПРООН ЄС, близько 1 млн. 800 тисяч – кошти з місцевих бюджетів, близько 1 млн. 900 тисяч кошти місцевих громад та їх спонсорів, решта коштів це субвенція з обласного бюджету. Якщо говорити про проекти для переселенців, у третій фазі їх було 6, то вони фінансувалися 80% з коштів ЄС ПРООН. Найбільша кількість місцевих ініціатив стосувалася покращення соціальних інфраструктурних об’єктів – це школи, дитячі садочки, ФАПи, водогони, дороги та освітлення. Також було 8 проектів кооперації – цехи з переробки рослинних залишків у паливні брикети для забезпечення енергетичної незалежності членів кооперативів. Це також цехи з переробки молока на тверді сири, міні мельниця та навіть трактор для обслуговування земель членів кооперативу.
Якщо відкинути суто децентралізаційні процеси, чим можливо ще посприяв проект ПРООН ЄС “Місцевий розвиток орієнтований на громаду” та процес євроінтеграції та винонання Україною тих деректив, що були передбачені угодою?
Перша фаза проекту була пілотною, можна сказати ми вчили та навчалися усі разом, а от вже у другій фазі, реалізація мікропроектів мала чіткий аспект енергоефективності. Якщо ми робили, скажімо вуличне освітлення, то обов’язково застосовували сонячні панелі. У третій фазі люди вже чітко розуміли загальні тенденції, та коли формували свою мікропроектку документацію, там вже були передбачені найновіші енергоефективні технології. Під час реалізації ініціатив, люди розуміли що використовувати енергоефективне обладнання є вигідно та доцільно, а тому навіть для своїх господарств закупляли ті ж самі геліоколектори для підігріву води чи сонячні панелі. Це можна назвати додатковим побічним ефектом від реалізації проекту.
Окрім реалізації мікропроектів ми також впроваджували енергокомпонент взагалі по області, ми закупляли сервер та програмне забезпечення для енергетичної карти області. За допомогою проекту оплатили цю ініціативу, а власне розробкою займався Запорізький інститут інформаційних технологій, слід розуміти – ми все старалися робити силами області, щоб до процесу залучити якомога більше місцевого населення. За допомогою цієї карти спееціалісти Департаменту промисловості та інфраструктури Запорізької обласної державної адміністрації можуть приймати важливі і потрібні управлінські рішення по об’єктах, що є на цій карті та земельних ділянках, які є на цій карті. Карта є в загальному доступі і це також дуже важливо для потенційного інвестора – він може її відкрити, побачити де і які частини землі можна орендувати. Це дало поштовх для будівництва в області вітрових та сонячних станцій, які зараз активно будують в області.
Ще однією нашою гордістю є – енерголабораторія для енергоаудиту об’єктів нерухомості. Ми знаємо, що тепер для проведення капітальних ремонтів чи, тим паче реконструкції потрібен енергетичний паспорт об’єкту. Це стосується як об’єктів комунальної власності, так і житлових будинків. Лабораторія працює на базі українсько-німецької Інженерної палати в Запорізькій області і здійснює енергоаудит по собівартості. Пізніше дані вносять на карту, про яку вище розповідав, таким чином, крок за кроком ми маємо цілісну складову для важливих в області процесів.
Мирослава Балабан
