Переїзд через запорізьку греблю сьогодні потребує повної реконструкції, у той час як найбільш позитивною перспективою на 2019 рік є заявлений капітальний, а по факту поточний ремонт дорожнього покриття, та й той не гарантований. Чому проблему багато років не вирішують та до яких заходів буде вдаватися місцева влада та ПрАТ “Укгідроенерго”, на балансі якого знаходиться цей відрізок дороги, ми спробуємо розказати у нашому матеріалі.
Багато років поспіль мешканці правобережної частини Запоріжжя скаржаться на регулярні та тривалі затори, через які часто трапляються ДТП, а люди запізнюються на роботу. Мешканці Бабурки нарікають на системні тягучки на мостах, населенню Осіпенківського та Бородинського, а це понад 50 тисяч осіб дошкуляють затори на греблі, які в першу чергу спровоковані неналежним дорожним покриттям: ямами та вибоїнами. У цьому році кажуть ситуація більш складна – асфальт осипався настільки, що видно металевий каркас.
https://www.youtube.com/watch?v=Pd6Qq4FXPes
“Після сходження останнього снігу “вилізло” більш ніж 50 дірок до металу площиною до 1,5 кв.м. кожна, – підрахували мешканці правого берегу. Через ці дірки волога йде на опори, які закріплені на стратегічному об’єкті, це пошкоджує конструкцію загалом. Коли температура повітря нижче нуля, пошкодження більш значні. У деяких місцях вже видно нахил дороги вниз до води” – б’ють на сполох водії, які щодня проїжджають цей відрізок дороги.
Питання будівництва мостів через Дніпро, які зможуть розвантажити греблю та мости Преображенського, за підсумками соціологів, знаходиться у ТОП тих, які турбують містян найбільше. Попереду хіба екологічна катастрофа та сфера ЖКХ. Без будівництва мостів, як нам вдалося з’ясувати, повна реконструкція дорожнього покриття на греблі неможлива. Слід припускати, той, хто вирішить глобальну проблему транспортного колапсу, для міста буде справжнім героєм. Але, взятися за неї не поспішає ніхто і на це, як ми зрозуміли після спілкування з усіма сторонами процесу, є вагомі причини.
У запорізькій філії “Укгідроенерго” – “Дніпровській ГЕС” журналістам Regionnews розказали, які роботи проводять зараз та що планують виконати у 2019 році, щоб запобігти транспортному колапсу.
Якщо пригадаєте минулий рік, то після сходження снігу – вже в березні почався справжній хаос на цьому відрізку дороги. Затори були щодня, ями були глибокими та широкими, залучали поліцію, щоб хоч трохи регулювала рух на цій частині дороги. Ямковий ремонт розпочали тільки тоді, коли покращилися погодні умови. У цьому році все повинно бути простіше. Міська влада провела нараду, де узгодили подальші дії. На разі, на греблі вже триває ямковий ремонт, “Укгідроенерго” проводить його власними силами. Втім, є місця де потрібно прокладати все ж асфальт, минулого року заводи що його виготовляли взимку не працювали, у цьому році також. Але, враховуючи складну ситуацію на цьому відрізку дороги, запустили один із асфальтних заводів, який вже надав 20 тон та ще надасть стільки ж протягом кількох днів.
Також, у січні філія надала пакет документів на тендерну процедуру для проведення поточного ремонту дорожнього покриття, на це запланували близько 2.5 мільйона гривень. Мусимо також сказати, що аналогічний тендер проводили у минулому році, але бажаючих надати послуги не знайшлося, лише за третім разом заявку подали КП “ЕЛУАШ”, конкурентів у них не було, тож торги не відбулися. Запоріжці залишилися без відремонтованої греблі.”
Мусимо відмітити, повідомлення про небажання КП “ЕЛУАШ” брати участь в торгах та і в принципі – відсутність інших заявок від компаній нас дещо насторожила. Тож журналісти звернулися до керівника комунального підприємства Дмитра Пархоменка, щоб дізнатися чому ініціатива була настільки кволою.
“Минулого року нас не влаштували вимоги, які прописали у тендерній пропозиції. На ремонт, як було вказано – капітальний, виділили лише 2 мільйони гривень. Серед умов було вказано гарантійний строк експлуатації 10 років. Відрізок дороги, який треба було ремонтувати є більш ніж складним, як ви знаєте конструкція зведена таким чином, що переїзд постійно вібрує і навіть відчутно рухається, це само по собі сприяє осипанню асфальту. Фактично, за таку суму можна було зробити тільки поточний ремонт, але вимоги були як до капітального. Ми не могли їх прийняти, бо дорога, за таких умов могла послужити хіба 1 рік. Гарантувати одне, а забезпечити інше, це судові процеси, до того ж програшні, навіщо воно нам треба? Пізніше, вже коли оголошували тендер вкотре, умови переглянули і назвали речі своїми іменами. Ми погодилися, але конкурентів не було. Приватні компанії бояться цієї греблі як вогню, бо ділянка надто складна, інтенсивність руху дуже висока, ніхто не хоче того негативу, який отримає підрядник від водіїв.” – розказав директор КП “ЕЛУАШ” Дмитро Пархоменко.
Він також додав, що у цьому році також тендерна пропозиція не є адекватною. Вартість робіт порахували за ціною минулого року, з того часу здорожчали послуги, якщо вдасться домовитися про перегляд умов, заявку на участь у торгах комунальне підприємство подасть. Якщо торги відбудуться з першого разу, то ремонт переїзду на греблі розпочнуть у квітні-травні, але це все одно буде поточний, а не капітальний ремонт по факту.
У той час, в ПрАТ “Украгідроенерго” є глобальний проект реконструкції переїзду через греблю, його затвердили ще у 2010 році, власне тоді, коли і передали цю частину дороги на баланс підприємства. До того, усю відповідальність за стан дорожнього покриття несла місцева влада.
Втім, повна реконструкція дорожнього покриття, на даний час є нереальною. Окрім великих коштів, необхідні ще й спеціальні матеріали. На цей відрізок дороги підходить лише узбетон, пояснив Дмитро Пархоменко. Він повідомив, що найближче місце його виготовлення це Київ. Доставити його звідти до Запоріжжя не можна, бо максимальна відстань його перевозки, та й то, лише по хороших дорогах складає 300 кілометрів. Щоб реалізувати реконструкцію дороги через греблю необхідно, щоб виробництво узбетону було неподалік. Якщо будуть матеріали, виконати роботи зможе будь-яка сертифікована компанія. Та найбільш болісно – переїзд потрібно закрити, за словами Дмитра Пархоменка – майже на півроку, але у ПрАТ “Укргідроенерго” перспективу оцінюють більш песимістично і кажуть – перекрити треба на цілих 2 роки. Отже, без альтернативної гілки через Дніпро не обійтися.
Запоріжці тим часом нарікають на місцеву владу, а вона каже – це не наша компетенція, бо дорога на балансі в ПрАТ “Украгідроенерго”. Будь-яке фінансування ремонтних робіт призведе до кримінальної відповідальності тих, хто це дозволить. Втім, як нещодавно повідомив міський голова, влада не самоусувається, що може – буде робити.
Зокрема, зараз у процесі роботи проект рішення виконавчого комітету міської ради з приводу обмеження руху великогабаритного транспорту через греблю та мости. Фури вагою більш ніж 25 тон повинні об’їжджати Запоріжжя. Коли будували мости Преображенського та Дніпровську ГЕС розрахунок був на допустиму вагу менше 30 тон. Окрім того, настільки габаритних машин, які зараз проїжджають центром Запоріжжя у 50-х роках минулого століття не було, тож сьогодні навіть не всі фури здатні вписатися у проїзди.
З цього приводу кілька днів тому в мерії відбулася нарада, міський голова повідомив – обмежувати рух таки будуть, також зменшать дозволену швидкість. Фури вагою більше 25 тон спрямовуватимуть на мости Преображенського у спеціально відведений час.
Проект рішення зараз проходить етап узгодження з профільними органами, зокрема поліцією та ПрАТ “Украгідроенерго”. Якщо заперечень та зауважень не буде, то його приймуть в робочому порядку, тобто методом опитування, щоб не втрачати час – повідомили у прес-службі запорізької мерії.
Втім, як це буде виглядати на разі достеменно не знає ніхто. Ідеально було б поставити індивідуальний пункт патрульної поліції, яка б зупиняла автомобілі важчі за 25 тон. Відкритим залишається питання зважування чи іншої оцінки ваги транспорту. У поліції ж на разі кажуть, що листа з проектом на узгодження від мерії не отримували, але обіцяють зробити все залежне від себе, щоб ініціативу реалізувати. Це забезпечить принаймні збереження того дорожнього покриття, яке вже є зараз і в майбутньому можна буде думати про нове асфальтне покриття.
Що ж, враховуючи вище вказані факти робити запоріжцям, а особливо мешканцям правого берегу? Єдина правильна відповідь – діяти, продовжувати заявляти, кричати, просити та оприлюднювати факти про руйнування переїзду.
Тільки сильне громадянське суспільство здатне зрушити з місця навіть найбільш непідйомні задачі. Підтвердження цьому свого часу дав досвід європейських країн, у недалекому минулому – досвід країн східної Європи.
В 2019 році країну очікують 2 етапи виборів, а через рік будуть ще й місцеві. Цей час мешканці міста просто зобов’язані використати на благо міста та змусити політиків не просто говорити, а діяти. Запорізький пам’ятник корупції повинен стати стратегічним об’єктом міста! І насправді не важливо хто зіграє у цьому ключову роль: президент, прем’єр-міністр, міський голова чи можливо бізнесмени, які відправляють транзит через Запоріжжя. Хто б це не зробив, він заслужить шану від мешканців Запоріжжя.
