У першій частині публікації про епопеї із будівництвом мостів у Запоріжжі ми писали про те, як зникали бюджетні гроші, як змінювали підрядників та анексували кран. У продовженні ми розкажемо про проведення експертизи, відмову компанії, яка виграла тендер підписувати догорів та причину цього рішення. Також про спробу зміни назви проекту, щоб збудувати лише половину мосту.
І знову скандал
«Будівництво століття» для Запоріжжя зайшло у безвихідь. Грошей немає, крану немає, проекту немає. І підписи під розблокуванням будівництва ніхто навіть під дулом пістолета ставити не хоче. Виникла ідея знову передати мости на баланс міста. Але міська влада зайняла цілком розумну позицію: “ми готові узяти мости, але ми не готові брати кота в мішку”. Свого часу ми передали вам проект і споруди, побудовані згідно з проектом. Ви там щось понаперебудовували і тепер це щось хочете повернути нам? Проводьте експертизу, коригуйте проект – і тоді міськрада розгляне питання.
Компромісний варіант запропонував голова Запорізької ОДА Костянтин Бриль. Обласна влада резервує в обласному бюджеті кошти на коригування проекту, а Укравтодор проводить тендер на виконавця робіт. Здавалося б, справа зрушилася. Служба автомобільних доріг оголосила про проведення тендеру, зібрала тендерний комітет. 9 листопада 2018 року були розглянуті тендерні пропозиції і оголошений переможець – ТОВ «Союзтранспроект», що запропонувало найменшу суму – 53 млн. 540 тис. грн.. Проте 3 грудня на новому засіданні тендерного комітету пропозиція переможця несподівано відхиляється. І 7 грудня тендерний комітет приймає рішення про визнання переможцем другого учасника – ТДВ «Інститут Дніпродіпротранс» з сумою 53 млн 590 тис. грн
У чиновницьких кулуарах говорили, що «Союзтранспроект» сам відмовився від підписання договору нібито через високі суми «відкату» які мусили віддати. При цьому офіційна версія: компанія надала кошторис, який не був підписаний відповідальними виконавцями і керівництвом проектної організації.
Те, що диму без вогню не буває, підтверджує і лист голови Запорізької ОГА Костянтина Бриля на ім’я міністра інфраструктури Володимира Омеляна. Голова ОДА просив призначити службове розслідування по затягуванню тендеру на коригування проекту і ухваленню рішення про укладення договору з підприємством, яке зайняло друге місце і яке не має практичного досвіду виконання робіт на об’єктах відповідної складності.
– Переможцем було визнано ТОВ Союзтранспроект, яке в підсумку відмовилось від підписання договору, – напише згодом на своїй сторінці у Фейсбуці Костянтин Бриль. – А ТДВ «Інститут Дніпродіпротранс», який у силу обставин став переможцем, залучив у якості субпідрядників двох фізичних осіб підприємців з перерахуванням на їх рахунки 17%, або 9,1 млн. грн. від загальної вартості робіт. Слід зазначити, що без вищезазначених ФОПів ТДВ «Інститут Дніпродіпротранс» не відповідав би кваліфікаційним вимогам для виконання такого виду робіт. За оперативною інформацією, ТДВ «Інститут Дніпродіпротранс» не має досвіду виконання проектних робіт на об’єктах відповідної складності. Тож, якість та виконання робіт з коригування стадії «Проект» в зазначені терміни власне у мене викликає сумнів.
Так що ми будуємо?
Новий Президент – нові надії. Розбиратися в тендерних перипетіях після зміни влади ніхто не став: електорат вимагає результат! Тим паче, що і міська влада, знайшовши собі нову іграшку у вигляді аеропорту, до повернення мостів назад в міську власність декілька підохолола. Тому, є переможець? Є. Працює над коригуванням проекту? Працює. Ось і добре. Готуємо тендер на будівництво мостів.
Підсумок тендеру для когось став несподіванкою, а для когось – цілком передбачуваний. 21 лютого цього року переможцем оголосили турецьку компанію «Онур», яка запропонувала добудову за 11,9 млрд. грн. Тоді, як Укравтодор планував вартість на рівні 12,3 млрд. грн.
Здавалося б, в затяжній епопеї будівництва запорізьких мостів поставлена фінальна крапка. Солідна міжнародна компанія, будує якісні дороги (те, що дороги, а не мости – в розрахунок не беремо). Але…
«Ні дня без зашкварів!» – схоже, цей народний фразеологізм став девізом головного запорізького будівництва. У червні з’явилася інформація, що Антимонопольний комітет України (АМКУ) почав досліджувати можливі порушення в тендері на будівництво мостів. Річ у тому, що на тендер були допущені тільки дві компанії, і обидві – турецькі, «Онур» і «Гьочай». Але з’явилися заяви, що керівниця «Гьочай» є довіреною особою голови правління «Онура». Більш того, нібито обидві компанії одночасно отримували банківські довідки в одному відділенні банку і нотаріально завіряли документи в одного нотаріуса в Києві, хоча офіси компаній знаходяться в різних містах України на відстані 600 км.
А нещодавно олії у вогонь підлило і НАБУ, затримавши екс-керівника Укравтодору Славомира Новака за підозрою в створенні злочинної організації, діяльність якої була спрямована на розкрадання коштів, що виділялись для ремонту доріг в Україні. Як повідомив редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов з посиланням на свої джерела, підозра колишньому головному шляховикові країни пред’явлена одразу по трьох епізодах: за отримання хабарів від української компанії «Альтком», турецької компанії «Онур» і польської компанії ECM Group.
«Та ну і біс з ним, з цим хабарем. Так усі в Україні працюють. Головне, що мости добудують» – таку думку після скандалів навколо «Онура» довелося почути від деяких запорожців. Ой чи? А ви впевнені, що добудують? І що взагалі будують?
Екс-губернатор Запорізької області розповів про одну деталь, на яку тоді ніхто не звернув особливої уваги: свого часу Укравтодор раптом змінив назву проекту з «Автотранспортна магістраль через р. Дніпро в м. Запоріжжя» на «Під’їзд до о. Хортиця», але після зауваження голови ЗОДА начебто виправив помилку. А чи була це помилка?
Що ми чуємо в звитяжних реляціях Укравтодору? Що вже цього року, максимум – на початку наступного, буде запущений транспорт по низовій частині моста з острова Хортиця на Бабурку. Що в перекладі загальнодоступною мовою означає: буде побудована тільки половина моста, по якій транспорт з Бабурки переїжджатиме на Хортицю, а з Хортиці на Бабурку – як і раніше, по мосту Преображенського, хіба що тепер в дві смуги.
Ось тільки що це дає? Як це вирішує транспортну проблему Запоріжжя? А ніяк. Тому, що затори в основному утворюються перед іншим мостом, який сполучає Хортицю з Лівим берегом. Як розповідав екс-керівник УКБ Іван Сухомлин, коли Запоріжжя починало будівництво, то першочерговим завданням було побудувати саме цей міст, щоб згодом можна було ставити на капітальний ремонт або греблю Дніпрогеса, або сам міст Преображенського без ускладнень для трафіка. Але після передачі будівництва державі Укравтодор, наплювавши на проблеми запорожців, став будувати у своєму, тільки йому відомому, алгоритмі.
Тому, відійшовши від журналістських стандартів, дозволю собі завершити свій опус не зовсім політкоректним спічем: здається, джентльмени, що нас знову на…бали і замість мостів нам підсовують чергову серію про Голобородька. Відсурмлять фанфари, урочисто переріжуться стрічечки половини моста. «Під’їзд до острова Хортиця» виконаний! І за цим – все. А добудовувати другий міст, вирішуючи транспортну проблему Запоріжжя, доведеться вже іншому Президентові
Ігор Громов