В цій статті здійснено аналіз судових справ Запорізької міської ради та її виконкому за 2020 рік, в результатах яких вони так чи інакше зацікавлені.
Під «зацікавленістю» розуміється активна позиція, яка характеризується поданням заяв та скарг, які оплачуються судовим збором. Справи, у яких міський бюджет не поніс навантаження, не розглядалися, навіть якщо вони були позитивними для територіальної громади.
Аналіз зроблено на підставі відомостей з розпоряджень міського голови про сплату судового збору у 2020 році, бази даних «Стан розгляду справ» на офіційному сайті Судової влади України, а також Єдиного державного реєстру судових рішень.
До аналізу не увійшли справи, що розглядалися у 2020 році, проте були розпочаті раніше і судовий збір у яких сплачувався також раніше.
Також ми не ставили за мету дослідити, скільки судового збору було повернуто до бюджету через його помилкову сплату на старі казначейські рахунки на початку 2020 року. На сайті міської ради є відомості про скасування лише одного розпорядження міського голови № 21р від 23.01.2020 р. у зв’язку зі зміною реквізитів. Це розпорядження не враховувалося.
Також ми не досліджували, чи всі розпорядження фактично виконані. Кілька розпоряджень поки не мають зв’язку з конкретними судовими справами. Ще в декількох справах позовні заяви подавалися уже у 2021 році, хоча судовий збір мав бути сплачений у 2020-му.
За загальним правилом попередньо сплачений судовий збір стягується з учасника, який «програв», на користь переможця. Проте, щоб його стягнути часом потрібні додаткові зусилля і не завжди це вдається. Тому виграні справи не свідчать з прямою необхідністю, що судовий збір повернутий або буде повернутий.
Однак програні справи завжди свідчать про те, що судовий збір ніколи повернутий не буде. Виключення – відмова у відкритті касаційного провадження – хоч і свідчить про фактичний «програш», проте хоча б за подання касаційної скарги судовий збір можна повернути за окремим клопотанням. Проміжні успіхи чи невдачі до прийняття остаточного судового рішення останньою інстанцією, яке далі не оскаржується, також достеменно не визначають долю судового збору.
Проте, забігаючи наперед, слід відмітити, що більшість як виграних, та і програних справ – «конвеєрні», тобто незалежно від стадії, на якій знаходиться справа, можна спрогнозувати, який буде остаточний результат, а отже і долю судового збору.
Тож, почнімо…
Судовий збір
Усього на сайті Запорізької міської ради опубліковано 82 чинних розпорядження міського голови про сплату судового збору.
Згідно з ними у 2020 році мало бути сплачено 423 253,77 грн. судового збору, щоправда 3600 грн. з цієї суми – авансування витрат на виконавче провадження – помилково було названо судовим збором у відповідних розпорядженнях міського голови.
Найбільшу одноразову суму судового збору 176 680,99 грн. було сплачено за подачу позову до господарського суду Запорізької області у відомій резонансній справі № 908/713/20 (908/1472/20) про передачу у комунальну власність частини гуртожитку, який належить ТОВ «Грааль». Розгляд даної справи триває.
За рахунок цієї справи господарський суд Запорізької області тримає першість у загальній сумі сплаченого судового збору.
На другому місці одноразова сума судового збору в розмірі 29 422 грн., сплачена за подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у справі № 908/2091/17 про стягнення вартості невід’ємних поліпшень орендованого майна у розмірі 980 725 грн., де Запорізька міська рада виступає відповідачем за позовом ТОВ «Борисфен Плюс». Суд першої інстанції був на стороні Запорізької міської ради, апеляційний суд погодився з доводами позивача, касаційний розгляд ще попереду.
На третьому місці судовий збір в сумі 17 289 грн., сплачений за подання до Запорізького апеляційного суду апеляційної скарги у справі № 335/6650/19 про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкту до експлуатації, рішення державного реєстратора та приведення об’єкту до попереднього стану шляхом знесення прибудови. Цей етап Запорізька міська рада програла.
Найменший розмір судового збору в розмірі 18,93 грн. було сплачено за видачу копій документа на 3 аркушах.
Після господарського суду Запорізької області за сумарною кількістю сплаченого судового збору йде Третій апеляційний адміністративний суд, за розгляд апеляційних скарг яким було сплачено з бюджету 44 457,30 грн.
На третьому місці за цим показником – Запорізький апеляційний суд – 32 509,62 грн.
У розрізі результативності найбільша сума сплаченого судового збору 294 754,09 грн. ще не відобразилася у результаті, відповідні стадії судових справ тривають.
84 404,28 грн. судового збору було сплачено за подання заяв та скарг, які мають негативний результат, тобто фактично «програні».
І лише 33 989,47 грн. судового збору принесли позитивний результат.
Ще 6 505,93 грн. не мають прив’язки до конкретних кейсів або сплачувалися за видачу копій документів.
Слід нагадати, що як позитивний, так і негативний результати не означають, що вони є остаточними.
Насамкінець найбільша сума судового збору була сплачена за подання позовних заяв: 272 605,52 грн. За подання апеляційних скарг в цілому було сплачено 84 437,62 грн., касаційних скарг – 56 289,20 грн.
6 121,50 грн. мало бути сплачено в якості виконання судових рішень.
Результативність
Наразі триває розгляд заяв та скарг, оплачених судовим збором у 2020 році, у 39 справах, тобто у 47,6% справ.
У 15 справах або у 18,3% справ був досягнутий позитивний результат (не завжди остаточний).
У 21 справі був негативний результат щодо заяв і скарг, оплачених судовим збором, що складає 25,6%.
Решта 8,5% відноситься до виконання судових рішень, отримання копій документів та неідентифікованих судових зборів.
Географія судових органів
Як виявилося, географія судових органів, за подачу документів до яких належало сплатити судовій збір, не є широкою.
Логічно, що в складі цих судових органів є майже всі суди, які розташовані у м. Запоріжжя та юрисдикція яких поширюється на м. Запоріжжя: 7 районних у місті судів, 1 господарський та 1 апеляційний суди.
Виключенням став Запорізький окружний адміністративний суд, куди протягом 2020 року не планувалося подання жодних заяв чи скарг, які оплачуються судовим збором.
В принципі, це прогнозовано, оскільки цей суд, як правило, розглядає позови та інші заяви фізичних та юридичних осіб на рішення, дії та бездіяльність суб’єктів владних повноважень. Тобто міська рада та виконком в переважній більшості випадків виступають відповідачами, а не позивачами.
Між іншим, про значну кількість судових спорів у цьому суді говорить кількість апеляційний скарг, поданих міською радою та виконкомом до Третього апеляційного адміністративного суду: 16. За цим показником Третій апеляційний адміністративний суд поступається тільки господарському суду Запорізької області, до якого було подано 17 заяв.
Така кількість апеляційних скарг за повної відсутності заяв, поданих до Запорізького окружного адміністративного суду, свідчить про високий відсоток негативних судових рішень для міської ради та виконкому, про що мова піде далі.
Ще один суд – Запорізький районний суд Запорізької області – хоч і розташований у м. Запоріжжя, проте його юрисдикція не охоплює територію міста, тому він теж не представлений серед судових органів.
Крім названих судових органів також скарги подавалися до 3-х касаційних судів: адміністративного, цивільного та господарського, а також до Центрального апеляційного господарського суду.
Жодна заява чи скарга не подавалася до судів, юрисдикції яких не поширюються на м. Запоріжжя. Це може свідчити про те, що міська рада та виконком не мають претензій до суб’єктів поза межами територіальної громади (наприклад, підрядників з інших населених пунктів). Втім, бувають випадки, коли можна штучно змінити підсудність, щоб судитися з «чужими» на «своїй» території.
Анти-лідером за результативністю для міської ради та виконкому став Третій апеляційний адміністративний суд: з 16 поданих скарг 11 програно, жодної виграної, ще щодо 5 розгляд триває.
Лідером за результативністю є Запорізький апеляційний суд: з 10 поданих скарг 6 виграно, 2 програно, у 2-х провадженнях розгляд не закінчився.
Лідером за кількістю нерозглянутих заяв, оплачених судовим збором з бюджету, є господарський суд Запорізької області: з 17 поданих заяв щонайменше 10 знаходяться на стадії розгляду.
Останнє пов’язано з тим, що за багатьма заявами, судовий збір за які було заплановано до сплати у 2020 році, провадження були відкриті вже у 2021 році. Це так звані шаблонні однотипні справи, мова про які піде далі.
Категорії справ
Прикмітною ознакою всіх справ, у рамках яких сплачувався судовий збір у 2020 році, є відносна однотипність.
76 справ, які пов’язані із судовим розглядом і щодо яких ідентифіковано судовий збір, можна умовно поділити на такі категорії:
- земельні 26 або 34,2%;
- житлові 17 або 22,4%;
- у сфері містобудування 12 або 15,8%;
- пов’язані з тимчасовими спорудами для здійснення підприємницької діяльності 7 або 9,2%;
- стягнення коштів 5 або 6,6%;
- спадкові 5 або 6,6%;
а також по 1 справі (1,3%) щодо права власності, зовнішньої реклами, гуртожитку та відшкодування шкоди внаслідок ДТП.
До «земельної» категорії в основному відносяться:
- оскарження бездіяльності щодо ненадання інформації про вільні земельні ділянки на запити про надання публічної інформації. Відповідні кейси програшні для міської ради;
- зволікання на тій чи іншій стадії із землеустроєм щодо відведення земельних ділянок. Ці справи також програшні;
- внесення змін до договору оренди землі за позовами Запорізької міської ради.
До «житлових» справ, як правило, відноситься визнання певних осіб такими, що втратили право користування житловими приміщеннями. Такі кейси виграшні для міської ради.
Справи «у сфері містобудування» здебільшого пов’язані зі стягненням збитків у зв’язку з несплатою внесків пайової участі у розвитку інфраструктури міста. Цей обов’язок поширюється на більшість замовників будівництва, в т. ч. й індивідуального житлового, а суми збитків, як правило, незначні, у зв’язку з чим судовий збір може в кілька разів перевищувати стягнення. Ці справи виграшні.
Справи, «пов’язані з тимчасовими спорудами для здійснення підприємницької діяльності» стосуються виключно незаконних дій влади щодо анулювання паспортів прив’язки на такі тимчасові споруди. Вони програші.
Категорія «стягнення» є найбільш різноманітною, в ній зібрані 5 абсолютно різних кейсів з різними підставами для стягнення: заборгованість, збитки, моральна шкода, невід’ємні поліпшення орендованого майна тощо.
У «спадкових» справах представлені заяви про визнання спадщини відумерлою, скасування заповіту, встановлення факту родинних відносин тощо.
Суб‘єктний склад
Насамкінець, в описаних судових справах найчастіше зустрічається пара опонентів «Запорізька міська рада – громадянин» у 40 випадках або у 54% кейсів з ідентифікованою інформацією.
Пара «Запорізька міська рада – юридична особа» зустрічається у 18 випадках або 24,3%.
Пара «Запорізька міська рада – орган влади» зустрічається у 4 випадках, або 5,4%, так само, які і пара «Виконавчий комітет – юридична особа».
Виконавчий комітет з громадянами судився у 8 випадках, що складають 10,8%.
Запорізька міська рада виступала позивачем 57% разів із ідентифікованих судових кейсів, виконавчий комітет не виступав позивачем взагалі, натомість він був у 16,5% випадків відповідачем, у той час, як міська рада була відповідачем у 26,5% випадків.
Для Regionnews адвокат Олександр Пеньков – Tax&Customs Legal Bureau
