В ефірі віжн-радіо «На дотик» експерти дали свою оцінку новому Закону України «Про народовладдя через всеукраїнський референдум», який нещодавно у другому читанні ухвалила Верховна Рада. Деякі положення цього документу отримали і критичні зауваження.
Процес прийняття нового закону про референдум був проведений з максимальним дотриманням всіх необхідних процедур, і це є хорошим позитивним прикладом. Таку думку в ефірі віжн-радіо «На дотик» висловила керівниця проектів з конституційного права, експертка Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко.
На її переконання, до цього в Україні діяв проросійський закон, який дозволяв проведення маніпулятивних референдумів. Ухвалений же Верховною Радою новий законопроект повністю відповідає європейським стандартам проведення національних референдумів.
Як пояснила Юлія Кириченко глядачам віжн-радіо «На дотик», новий закон передбачає декілька видів референдумів:
– щодо внесення змін до розділів Конституції України, які стосуються загальних положень, порядку проведення виборів та референдумів, а також щодо процедури внесення змін до самої Конституції. Відповідні зміни початково має запропонувати Верховна Рада, далі це питання має бути винесене на референдум, і тільки після підтримки пропонованих змін на референдумі відповідні зміни можуть бути внесені до Конституції;
– питання щодо зміни території України. Як зазначили експерти, цей вид референдумів є одним з найбільш дискусійних. Відповідно до процедури, запропонованої новим законом, для винесення на референдум питань щодо зміни території України, спочатку Президент та уряд мають підписати відповідну міжнародну угоду, потім Верховна Рада має ухвалити закон про ратифікацію цієї угоди, і тільки після того питання може бути винесене на всеукраїнський референдум;
– і ще один вид референдуму – це референдум, який ініціює сам український народ. Для того попередньо треба зібрати підписи не менше трьох мільйонів виборів. На такому референдумі можуть обговорюватись питання загальнодержавного значення. Результати такого референдуму будуть мати консультативний характер для органів влади. Також на подібному референдумі може ставитись питання про скасування певного закону, ухваленого Верховною Радою, або окремих частин такого закону.
Досить критично Юлія Кириченко висловилася саме про варіант консультативного референдуму. На думку експертки, консультативні референдуми взагалі не потрібні. «Якщо влада дуже хоче дізнатися думку громадян України, для цього було б достатньо провести соціологічні опитування», зазначила Юлія Кириченко.
В багатьох позиціях щодо нового закону свою колежанку підтримала Олеся Лапікова, комунікаційна координаторка всеукраїнської ініціативи «Активна Громада» в м. Запоріжжя. На її думку, плідна співпраця із громадськістю під час розробки законопроекту дозволила зробити його максимально конструктивним та корисним. Також запорізька експертка відповіла на критику окремих політиків щодо складності процедури проведення референдуму. Як вважає Олеся Лапікова, всі жорсткі вимоги щодо кількості необхідних підписів та строку їх збору, обмеженість кількості референдумів на рік та кількості питань на одному референдумі, покликані вберегти референдум від перетворення на засіб популізму і маніпуляцій.
Також гостя зазначила, що після проведення так званих референдумів на тимчасово окупованих територіях України, «ми ще не скоро будемо ставитися до референдумів спокійно».
Більш детально виступи експертів в ефірі віжн-радіо «На дотик» можна подивитись на відео:
