У кінці червня українські дослідниці розпочали створення інтерактивної мапи українських кінотеатрів радянського періоду в рамках проєкту “Кінографія. Географія українських кінотеатрів радянського періоду”.
Презентація інтерактивної мапи, а також публічна дискусія щодо стану кіномереж запланована у жовтні. Дослідниці анонсують події на сторінці Facebook:
Кінографія дістала й Запоріжжя. Дослідниці вже встигли зробити культурний огляд місць. Вважаємо, читачам Regionnews буде цікаво дещо зануритися в історію запорізьких кінотеатрів.
Тут збереглося 10 кінотеатрів у різному стані, але функціонують як кінотеатри лише 3.
Найбільший свого часу кінотеатр «1-й Художній», на жаль, не пережив 40-ві роки і лишив по собі тільки архівні фото. Кінозала була розрахована аж на 1000 місць. Автори проєкту достеменно не визначені, проте серед офіційних версій – Іван Таранов-Білозеров, Яков Ліхтенберг, головний архітектор – Павло Альошин. Будівля слугувала центром запорізького Соцміста, але сильно постраждала від бойових дій під час Другої світової війни, а після 1945 – так і не була відновлена.
4 кінотеатри розміщувалися на перших поверхах будівель вздовж центрального проспекту міста.
Наразі залишитися тільки два:
Кінотеатр Довженко – центральний кінотеатр міста та найпомітніший з них. Він має 3 зали, активно співпрацює з міжнародними та українськими фестивалями, там відбуваються зустрічі та події. Майже всі декорації збережено в оригіналі, а
кінотеатр продовжував роботу і в найскрутніші часи.
Кінотеатр «Маяковського» зазнав більш відчутних змін під час перебудови після скрутних 90-х. Зараз це доволі комерціалізований простір. Частина декорацій з минулого збереглися і до сьогодні.
Закинута будівля “відреставрованого” «Кінотеатру імені Леніна» – найстарішого кінозалу на проспекті Соборному. Тут з 1900-х розташовувався Народний дім, а в 1910-х – «Просвіта». В кінотеатрі показували німе кіно, проводили зустрічі з митцями та поетичні читання. В 1920-х Яків Новицький очолив тут Музей історичних цінностей, а кінопокази відновили лише після війни. у 90-ті кінотеатр швидко перейшов із комунальної власності у приватну. Наразі, доля будівлі не визначена – її охороняють, проте не використовують.
Два типові кінотеатри мали стати осередками робочих районів в протилежних частинах міста: Кінотеатр «Зоря» на правому березі та кінотеатр «Первомайський» – на лівому. Цікаво, що обидва кінотеатри згодом перетворились на релігійні установи, а про їхню колишню функцію нагадують лише назви найближчих автобусних зупинок.
Кінотеатр “Хортицький” знаходиться у найвіддаленішому районі міста, який місцеві називають Бабурка за назвою сусіднього селища. “Хортицький” досі є частиною районного клубу культури, але після ремонту 3 роки тому кінозал так і не відновили, бо забракло коштів на оновлення обладнання.
Ще одна важлива точка на мапі запорізьких кінотеатрів – кінотеатр «Космос». Нещодавно, в кінотеатрі розпочався ремонт, проте немає перевіреної інформації, чи планують зберегти його функціонал. Унікальні вивіски, за якими легко впізнати будівлю, поки не демонтують, що вселяє надію в місцевих активістів_ток.
Фото – Marina Khrypun
Для довідок: “Кінографія” – дослідження географії українських кінотеатрів, створених згідно з програмою кінофікації у 1940-80-ті роках, та, які збереглися до 1991 року. Проєкт триватиме все літо 2021 року.
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Українського культурного фонду.
