Після проведення останніх виборів до ОТГ, Запорізька область отримала, у загальному підсумку 43 повноцінні громади.
Економічна самодостатність та власна автономність – за словами людей, які беруть активну участь о процесі децентралізації, вказані характеристики є кінцевою метою на шляху до повної реалізації реформи децентралізації. Якщо кілька років тому, створення ОТГ українці порівнювали з екстримальними іграми, які потребують неабияких знань та навиків, то сьогодні дорога протоптана і надихаючись прикладом перших громад, новостворені беруться до організації процесу самостійного управління.
Підписання угоди з ЄС про асоціацію, принесло українцям кардинальні зміни, реформи реалізовуються і добре, що не усі разом, а поступово. Якщо говорити про реформу децентралізації, яку запустили однією з перших, то можна впевнено сказати – “пощупати” вже є що. Результати помітні неозброєним оком, громади ставлять перед собою нові завдання, а ті хто нещодавно утворився – роблять свої перші кроки.
Кілька тижнів тому пройшли чергові вибори до ОТГ, на карті Запорізької області з’явилося ще 7 громад. Станом на сьогодні, у Запорізькій області створено 47 ОТГ, з них 43 – це ті, які вже пройшли процедуру виборів і мають своїх голів, на разі 4 тільки готуються до виборів. Варто зазначити, найближчі вибори до ОТГ планують призначити уже на жовтень поточного року, за кілька місяців новостворених громад повинно побільшати. Такий показник виводить Запорізьку область у число перших в Україні за активністю об’єднання. Згідно з перспективним планом, в області повинно бути створено усього 67 громад. У відсотковому співвідношенні, якщо орієнтуватися на перспективний план, то це майже 70% від кінцевої мети. Якщо говорити про співвідношення території та кількості населення, то показник – трохи більше 50%. Об’єднання є добровільним, про це часто наголошують, але якщо у минулих роках громади об’єднувалися, як вигадали чи домовилися самі, то зараз вже дослухаються до думки експертів, які розробляти той самий перспективний план, – каже юристка АМУ Маргарита Трипольська.
“Якщо аналізувати процедуру об’єднання останніх півроку, то помітно, що громади зважають на перспективний план, бо ж розуміють, якщо залишають те чи інше село “за бортом”, а найбільш логічно його приєднати саме до цієї громади, то у кінцевому підсумку населений пункт все одно буде приєднаним. Дуже приємним є і той факт, що головами громад, як показали останні вибори, стають люди, які брали безпосередню участь в створенні ОТГ, це засвідчує довіру населення до реформи децентралізації. Важливо, що виборці не зважають на партійність кандидата, а більше дивляться на його успіхи в процесі реформування населеного пункту”, – каже Маргарита Трипольська.
На Запоріжжі уже є громади, які спроможні відраховувати кошти до державного бюджету, забезпечуючи усі потреби своєї ОТГ.
Процес реалізації реформи децентралізації в усіх проходять по-різному. Не даремно кажуть: “Втрачений час – це втрачені можливості”. Ті, хто об’єднався у числі перших, мають сьогодні хороші показники, деякі громади навіть мають можливість перевищувати показники і відраховувати надлишок до державного бюджету, скажімо Смирновська громада Більмацького району. Воздвижевська Гуляйпільського району та Долинська Запорізького району.
Треба розуміти, що не лише ресурси громади зіграють ключову роль. Ті колективи, які хоч раз брали участь у грантовому проекті, а якщо це був ще й “твердий” проект, завжди у пошуках нових можливостей та додаткового фінансування. Дуже важливу роль, за словами Маргарити Трипольської, зіграла участь населених пунктів у проекті ПРООН ЄС “Місцевий розвиток орієнтований на громади”.
“Для населення Запорізької області цей проект зіграв дуже важливу роль, найперше варто говорити про сприйняття Європи та її цінностей. Вплив Радянського Союзу не дозволяв розуміти процесу управління своєю громадою самостійно, багато людей шукали у пропозиціях фондів та міжнародних організацій якийсь підтекст. Як це виділяти кошти для того, щоб громада зробила модернізацію закладу освіти, чи провела освітлення по селу, не просячи нічого взамін? Люди не розуміла навіщо і кому потрібно витрачати кошти на потреби населення чужої країни. Проект ПРООН ЄС “Місцевий розвиток орієнтований на громади” показав, що ініціативу можна і варто проявляти, через рік-другий ніхто не приїде знімати пластикових вікон, кошти на встановлення яких були виділенні. Ми чудово пам’ятаємо з ким страхом громади брали участь у мікро проектах, але сьогодні, громади, які здобули досвід реалізації європейського проекту, завжди у пошуках нових можливостей та додаткових коштів” – зазначає Маргарита Трипольська.
Якщо говорити про пошуки додаткових можливостей, то зараз громади активно займаються написанням проектів для потенційних інвесторів. Також проекти потрібні і для отримання субвенції з державного бюджету. Тож робота в активних ОТГ горить. Є громади, як скажімо Широківська, у Запорізькому районі, які велику частину свого часу витрачають на навчання., здається, вони більше зусиль спрямовують на отримання додаткових знань, а ніж на отримання живих коштів. Це дуже добра справа, бо команда інвестує у власні кадри, які найближчим часом стануть корисними громаді. Станом на сьогодні, більшість запорізьких громад мають інвестиційні паспорти – готові проекти, які можуть розглянути інвестори. Як правило такі паспорти розміщують на сайті громади.
Загалом, питання спроможності – завдання №1, адже вміння достойно жити, не отримуючи коштів від держави та європейських фондів, приходить не відразу. Голови громад розуміють – тільки запуск економіки громади зможе забезпечити достойне автономне життя. А тому, готують пропозиції і сподіваються на створення центральною владою привабливого для іноземців інвестиційного клімату.
Мирослава Балабан
