Днями до Запоріжжя приїхав відомий громадський діяч, блогер Семен Кабакаєв. Після початку війни у 2014 році луганський інженер-будівельник переїхав до столиці і почав нове життя, як координатор проекту «Стоптерор». Активісти за допомогою жителів окупованих території збирали дані про терористів, переміщення військ. Отриману інформацію використовують СБУ та військослужбовці, а також як доказовий матеріал для міжнародних судів. У Запоріжжі експерт з питань національної безпеки поспілкувався з журналістами і розповів про зміни в країні, перебіг реформ, а також пояснив, чому вирішив підтримувати на виборах Петра Порошенка.
– З якою метою, Семене, приїхали до Запоріжжя?
– Зараз я є довіреною особою кандидата в Президенти України, Глави держави Петра Порошенка. Мене запросили до Запоріжжя для пілкування з молоддю. У мене було три зустрічі (в ЗНУ, ЗДІА та КПУ, – прим.авт.). Я обговорював зі студентами питання безпеки і розвиток держави в цілому.
Сьогодні найбільш важливе і актуальне – питання НАТО. Мені було дуже цікаво поспілкуватися з молоддю і дізнатися їхню думку щодо цього, тому що саме вони через 5-10 років будуть формувати політику держави: або своїми голосами, або громадською чи політичною діяльністю.
Я розказав свої думки, розповів, які існують фейки, чому це питання важливе для України. Я впевнений, таких зустрічей має бути набагато більше.
– Чому ви підтримуєте Петра Порошенка на виборах?
– Дуже важливо розуміти, що на цих виборах ми обираємо не ім’я, а вектор розвитку держави. На жаль, є безліч проросійських кандидатів. Путін хоче продовжити контролювати Україну – її економічну, енергетичну, політичну, суспільну сфери. Він хоче, щоб все було, як раніше. Щоб він брав участь в українській політиці, впливав на призначення осіб.
Треба розуміти, що за останні 20 років в Україні зробили багато хто з нинішніх кандидатів у президенти. Майбутній Глава держави повинен вистояти проти Росії і не дати їмповернути все назад.
План дій Петра Олексійовича Порошенка мені близький, мені подобаєтьсяйого бачення. Останні роки я бачу реальні зміни в безпековому секторі: в правоохоронній системі, в армії, в СБУ. Єдине, що я хотів ще бачити – це розвиток оборонно-промислового комплексу.
Я впевнений, з Порошенком реваншу Путіна не станеться. Для цього, звичайно, потрібно багато працювати, але у інших кандидатів я, навіть, не бачу бажання щось змінити та захистити країну.
– Які здобутки Президента Петра Порошенка за ці 5 років Ви можете назвати?
– Спочатку важливо сказати, що дуже багато людей звикли до старої моделі, коли Президент країни вирішував все. В 2014 році це змінилося. У нас зараз парламентсько-президентська модель управління державою. А тому важливо розуміти повноваження Президента. Глава української держави має всього дві зони відповідальності: міжнародна політика і оборонно-безпековий сектор. Наша організація «Стоптерор» вже 4 роки тісно співпрацює з поліцією, ЗСУ, СБУ. Можу сказати однозначно: зміни в системі безпеки – це краще, що було зроблено в країні.
Крім того, звичайно, варто згадати декомунізацію, децентралізацію, безвіз. Це стратегічні зрушення змінюють країну на багато років вперед.
Для мене дуже важливо, що в Україні тепер є своя помісна церква. Чому це важливо? Я бачив, як в 2014 році через церкви завозили спецпризначенців, кадрових військових, найманців, зброю. Я бачив, який вплив мала російська церква на окупованих територіях. В тому числі – в анексованому Криму. Незалежна помісна церква – це той крок, який відновлює історичну справедливість. Це крок, який буде будувати духовний напрямок нашої нації вже незалежно від Росії. Це крок на сотні роки вперед.
Децентралізація – перший крок до Європейського союзу. До того, щоб громадяни зрозуміли: їхні гроші не йдуть у Київ, а залишаються на місцях. А тому потрібно контролювати свого мера, голову ОДА, своїх голів селищних рад. Ми отримали можливість контролювати витрати наших податків, впливати на те, як ми живемо.
Час, в якому ми живемо, без перебільшення історичний. Я радий брати участь у цих процесах.
– Чи збігається бачення опору російській агресії, яке пропонує Петро Порошенко, з вашими поглядами?
– Повернути окуповані території можна двома шляхами. Перший шлях – капітуляція на умовах Путіна з поверненням окупований територій. Другий шлях – це шлях перемоги і мир на сході на наших умовах. Ми маємо підготувати дорожню карту шляху до перемоги. У Петра Порошенка вже є такий план: мінські домовленості, нормандський формат,пропозиції введення миротворців, звільнення території. Поки кожну з наших пропозицій, які ми піднімали на міжнародній арені, блокувала Росія.Але потрібно розуміти, що це дуже важкий шлях, який не можна пройти швидко. Стратегія Президента мене влаштовує, тому що я розумію: щоб перемогти, треба зробити багато кроків. Сьогодні у підтримку України виступає вся міжнародна коаліція: нас підтримує вся Європа, Сполучені Штати.
Я впевнений, ми стоїмо на правильному шляху. Ми відходимо від Мордору, від Росії і йдемо в цивілізований світ, де в нас є багато друзів.
Більшість жителів окупованих територій, які в 2014 році підтримували Росію, вже змінили свою думку. Вони зрозуміли, що їх обманули і нічого доброго «русский мир» не принесе. Але є і інша проблема. Тепер вони бояться про це казати, тому що прийдуть і кинуть їх за грати або у підвал. Коли ми починали роботу нашої організації, багато людей ставили життя під ризик, щоб допомогти нашим військовим. І зараз на Донбасі дуже багато людей, які з нетерпінням чекають повернення до України.
– Як ви розцінюєте рівень виконання обіцянок Президента Порошенка? Чи вдалося здійснити все задумане?
– За п’ять років Президентом проведена колосальна робота.Звичайно, хочеться, щоб робилося швидше і більше. Але треба дивитися окремо на кожен напрямок: що там відбувається. Чому мені подобається децентралізація? Тому що більшість грошей залишаються на місцях, а не йдуть до Києва. В Запоріжжі люди мусять навчитися самі контролювати мера, голову ОДА і змусити їх звітувати.
Мені подобається те, що робить Уляна Супрун. Це зрив титанічної плити з одного місця лише за рік. Медична реформа вже почала працювати на першій ланці. Результати ми зможемо побачити і відчути через 3-4 роки, а потім – дати оцінку системі.
Але варто задавати питання і Кабінету міністрів. Тому що в нас багато чого закидають Президентові, хоча це взагалі не в його компетенції. Парламентська коаліція, потрібно розуміти, неоднорідна, там є різні групи впливи. Також мають бути питання щодо виконання реформ до відповідного органу влади чи управління.
Мені не подобається ситуація з корупцією. Я не задоволений тими результатами, які показують прокуратура, різні антикорупційні органі. Для мене показником буде, коли люди на зустрічах не будуть казати, що з них вимагають гроші.
Водночас з 2014 року рівень корупції скоротився у рази. Зараз ви можете прийти до сучасного сервісного центру МВС, вже не вимагають гроші у кабінетах, де сидять красиві дівчата за віконцями, де всі сплати офіційні. Міністерство юстиції провело реформу: люди можуть швидко отримати паспорт, інші документу без грошей у закритий кабінетах.
Є різні напрямки, на яких боротьба йде добре і успішно, є інші – де все геть погано і за них треба братися і виправляти. Чи може Президент встигнути за усім? Ні не може. Чи знає він про всі ці речі? Беззаперечно. Я впевнений, Президент в курсі думок суспільства щодо стану реформ. Він завжди намагається змінити ситуацію і вносить у парламент проекти законів.
– Дайте декілька порад. На що треба звернути увагу, щоб зробити правильний вибір під час голосування і не потрапити під вплив пропаганди та маніпуляцій?
– Відповідь дуже проста. Треба навчитися критично мислити. В моєму спілкуванні зі студентами мені дуже подобається їхня відкритість. Вони задають дуже багато питань і готові слухати. Студенти можуть десь помилятися, але критичне мислення у молоді дуже добре розвинуте. Критичне мислення – це головний ворог пропаганди.
Крім того, потрібно дивитися на кейс реальних справ. Наприклад, я – громадський діяч з чотирма проектами різного спрямування. Я займаюсь чим 4,5 роки. За кожен свій проект можу відзвітувати в цифрах: що було зроблено, який це принесло результат і т.д.
Тому перед тим, як думати голосувати за кандидата, треба подивитися, що він встиг зробити, з чим йде на вибори, який має бекграунд. А зараз від більшості політиків ми чуємо лише популістичні гасла: знизити ціну за газ в 40 разів, підняти зарплату в 100 разів. Якщо у кандидата нема чим хвалитися, він тільки гаслами і користується. Це значить, що він для вас насправді нічого не зробить.
Я не пам’ятаю за всі роки незалежності, щоб так стрімко йшло реформування. Змін дуже багато у різним напрямках. Питання в іншому – в деяких сферах реформування більш ефективне, а в деяких – менше. Я впевнений, що ми, як держава і нація більше не допустимо проросійські сили до влади. Так, вони зараз підкупають людей – політиків, громадських активістів. Але я думаю, що люди будуть обирати розумом і будуть дивитися на бекграунд кандидата – ті позитивні зміни у державі, якими можна похвалитися.
джерело – 061
