Згідно із статистикою, Запорізька область посідає одну із найвищих позицій за кількістю вчинення кримінальних злочинів.
Так склалося не випадково і ця статистика практично не змінюється ніколи, яка б влада чи керівник поліції в області не був. Одну із найвищих сходинок посідає Запоріжжя також за кількістю безхатченків, це пов’язано із великою кількістю реабілітаціних центрів, колоній, в’язниць та притулків. Закінчення строку перебування у них часто означає збільшення кількості безпритульних на вулицях. Посилила таку ситуацію і війна на Донбасі, велика кількість людей, що залишилися без домівок осіли в Запоріжжі. Точної статистики по кількості людей, що не мають домівок у Запоріжжі немає, але є приблизна, – до 20 тисяч осіб на рік курсують через область, тобто утримуються в різних закладах. Більше 1 тисячі осіб живуть на вулицях: в каналізаціних люках та закинутих приміщеннях. Така ситуація створює серйозний дискомфорт для місцевих мешканців.
Запорізька влада не займається питанням працевлаштування та реєстрації безхатченків системно, а тому проблема потребує роботи активістів. Кілька років тому у місті з’явилися люди, які поставили за ціль зменшити кількість безхатченків на вулицях та допомогти їм налагодити життя в межах соціуму.
Очолює рух Олена Гула, вона допомагає людям відновити документи, знайти помешкання та навіть працевлаштуватися. У багатьох випадках працевлаштування є ситуативним, тобто людей залучають до виконання певного обсягу робіт, якщо себе добре зарекомендували, то співпраця продовжується. У деяких випадках працевлаштування є постійним. Жінка, що допомагає безпритульним має цілу програму по їх підтримці, поступово її впроваджує в життя і це вирішує глобальну соціальну проблему.
Як і більшість запорізьких активістів пані Олена тісно спілкується зі своїми колегами, які займаються вирішенням інших соціальних проблем. Коли, з ініціативи Миколи Ралика, чоловіка, що протягом багатьох років бореться з амброзією в Запоріжжі, (про нього ми також писали), міська влада внесла виривання амброзії до загальної програми боротьби з карантинною рослиною, постало питання – хто буде виривати амброзію? Де взяти людей? Найбільш простим варіантом було залучити людей, які порушували закон і повинні відпрацювати певну кількість годин в якості покарання. Але прихильників цього варіанту виявилося небагато.
Щоб програма виривання амброзії не “злетіла”, пані Олена взялася шукати людей на вулиці. На той час вона знала вже немало людей без домівки, які могли швидко і відповідально виконувати завдання. Організатором та безпосереднім учасником процесу була вона сама, Олена контролювала якість роботи та сама знищувала алергену рослину. Тоді, група, що займалася виривання амброзії складалася з 7 осіб. Людей, які мали документи оформили офіційно, по тимчасовому трудовому договору. Вартість очищення одного гектара території від амброзії становила в середньому 2000 гривень. Якщо ділянка густо заросла, ціна могла сягнути 5000 гривень. Варто зазначити, хімічний варіант знищення рослини може досягнути 55 тисяч гривень за гектар, що є в десятки разів дорожче, ніж виривання.
Під час спільної роботи з безхатченками Олена Гула прийняла рішення – допомагати у працевлаштуванні таких людей вона продовжить. Після виривання амброзії були й інші варіанти для заробітку людям без житла і Олена Гула цей шанс не впустила. Наприклад група безхатченків разом з Оленою збирали у Запоріжжі каштани та жолуді, товар потрібен був для фармакології, його купили європейці. Також, маючи наглядний приклад успішної організації безхатченків, місцева влада зрозуміла, що таких людей спокійно можна організовувати й на інші роботи, скажімо розчищення доріг від снігу, копання траншей, висаджування квітів.
Ідея Олена потихенько перетворюється у власний невеличкий бізнес.
Сьогодні жінка активно займається оформленням всіх необхідних документів для відкриття ФОП, після реєстрації Олена зможе працевлаштовувати безхатченків офіційно і буде сплачувати податки, більше того, як посередник вона зможе також самостійно заробляти, бо ж на одній ініціативі не проживеш.
“Зараз такий час, що всі шукають собі ідеальних варіантів роботи. Кажуть, вигідних пропозицій нема і сидять вдома. У той час як в країні є проблема з безробіттям, велика частина людей не працює, бо не підходять умови, чи гонор чи ще щось. Комусь просто лінь. Робота є різна, наприклад очистити територію яку планують продавати, скажімо земельну ділянку, чи дачу, чи подвір’я та і багато іншого. Зараз модно наймати людей, які будуть доглядати за садами, прибудинковими територіями чи допомагати по господарству на фермі. Якщо мати на зв’язку кілька десятків надійних людей, то можна брати такі замовлення. Я планую долучати до цього безхатченків, вони зможуть мати свої власні гроші, мати змогу лікуватися та винаймати житло.” – переконана пані Олена.
Як людину, що допомагає безхатченкам Олену Гулу знає ціле місто, бо ж вовна не один раз організовувала мітинги, пікети під стінами мерії, приводила безпритульних на сесію міської ради, нерідко виступала з трибуни. Тож запустити процес працевлаштування людей, що опинилися за межами соціуму, вона зможе швидко. Також сподівається, що допоможуть оголошення у соціальних мережах, пости жінки активно поширюють через те, що вона робить добру справу вже багато років.
Олена Гула також просуває сьогодні питання відкриття центру, де безхатченки зможуть заночувати, помитися, постригтися. Не можна сказати, що цей приклад дав відчутний результат для суспільства, але це лише початок. Після створення спеціального центру для безхатченків пані Олена сподівається мати повний список людей, які потребують допомоги та підтримки, тоді питання їх працевлаштування вона зможе просувати на рівні місцевої влади, тим паче маючи наглядний приклад успішної співпраці безхатченків, яка фінансувалася з місцевого бюджету.
