Понад два місяці тому в Запоріжжі трапилася трагедія, яка вразила кожного, у кого в родині є діти. Восьмирічна Анна Ждан у день 8 березня отримала в центральному парку Запоріжжя смертельні травми. На дівчинку впала дерев’яна скульптура, яка з чиєїсь халатності була неприкріпленою.
Брила у формі ведмедя, а також й інші подібні скульптури були подаровані місту комбінатом “Запоріжсталь” і простояли в парку кілька років. Ймовірно одразу вони стояли міцно, тому про можливість трагедії ніхто не подумав, хоча мав би. Прилягаючи до землі скульптури гнили і стали заокругленими по краях, а отже неміцно стояли на землі, далі почали хитатися і падати. Дехто із свідомих запоріжців про небезпеку повідомляв і писав заклики про необхідність їх прибрати. Місцева влада ігнорувала аж поки не трапилася жахлива біда, яка забрала життя маленької дівчинки.
Після нещасного випадку, замість того, щоб оперативно приїхати на місце події, висловити співчуття рідним та подбати, щоб подібного не трапилося, місцеві чиновники в особі мера кинулися рятувати керівника парку Олега Комаренка. Люди, які знають останнього запевняють – і на попередніх місцях його роботи також траплялися біди, з його вини, але покарання він не поніс. Не понесе, ймовірніше за все і цього разу.
Міський голова Володимир Буряк після обурення суспільства гордо заявив, що звільнив Комаренка. Це прозвучало як рішуча позиція та принциповість в даному питанні. Та насправді влада знову проігнорувала, цього разу вже біду та сльози згорьованих батьків. Буряк скромно промовчав про те, що Комаренка звільнено за згодою сторін, а це означає, що заява на звільнення була написана Комаренком, наче все було добре, але він більше не захотів працювати і попросив відпустити. Подібним чином, щоб сховатися і не дошкуляти своєю присутністю суспільству Комаренко йшов з попередніх місць роботи – кажуть знайомі експосадовця.
Перед оголошенням про звільнення міський голова в суворій формі анонсував службову перевірку та покарання винних. Через два місяці ми запитали в мерії, як же успіхи з перевіркою? Виявилося – карати нікого не будуть, а поліція вручила підозру про вчинення правопорушення одному із заступників Олега Комаренка. На ньому коло і замкнулося.
Нагадаємо, обвивнувачений повідомляв, що йому підсували на підпис заднім числом документи та тиснули, щоб все зробив як треба.
Одна з адвокатів сім’ї загиблої дівчинки Ірина Вишнякова дивується – як можна звільнити людину за власним бажанням у той час, як службова перевірка стосовно керівників КП встановила халатність виконання ним своїх обов’язків.
З огляду на висновки можна припустити, що службове розслідування проводилося формально. Констатуючи факт того, що для відвідувачів парку не було забезпечено безпечні умови, – відсутні заходи реагування на виявлені порушення. Висновки службового розслідування загальні та не містять конкретники.
Хоча у висновках службового розслідування встановлено відсутність належного керівництва підприємством, ніяких заходів дисциплінарного стягнення міська рада як роботодавець директора не мала намір до нього застосовувати. Неприпустимим є факт звільнення директора за власним бажанням при таких обставинах. Вся діяльність КП має явні ознаки халатності посадових осіб. Висновок службового розслідування є додатковим підтвердженням такої обставини.
Ірина Вишнякова також додала, що підозра про вчинення кримінального правопорушення зараз лише в однієї людини, сам Комаренко, який на час трагедії був керівником комунального підприємства фактично вийшов сухим з води. В аналогічних випадках, якби справа стосувалася більш “смертних” осіб підозру вручили б обом – керівнику та заступнику. Але щоб заступник відповідав, а керівник тихенько самовідсторонився – це нонсенс, каже Вишнякова.
Окрім цього, через карантинні обмеження усі експертизи, які планували провести в ході слідства відклали, то справа фактично стоїть на місці.
Оскільки суспільний супротив вже пройшов, люди забули та охололи, справу потихеньку можуть “зам’яти”. Єдині, хто не забуде цей день ніколи – Ольга та Олександр Ждан, які в день похоронів доньки ледь стояли на ногах і були сірими від горя, наче земля.
