Передумови реформи
У 2013-му – останньому довоєнному році, бюджет міста Запоріжжя складав 2 мільярди 810 мільйонів гривень, і переважна частина цих коштів йшла на обслуговування так званих «захищених статей»: на оплату праці співробітників бюджетних установ, сплату комунальних послуг, забезпечення продуктами харчування та первинними медикаментами соціальної сфери, виплати по кредитних відсотках тощо.
Будь-які програми розвитку інфраструктури або навіть поточні ремонти доріг, шкіл, лікарень, дитсадків проходили через складне узгодження та планування задля отримання субвенцій, які на всіх етапах жорстко контролювалися бюрократично-корупційною машиною по всій вертикалі, від київських кабінетів до місцевого виконавчого комітету.
Реформування цієї системи стало життєвою необхідністю для розвитку місцевих громад та територій – з цією метою наприкінці 2014 року було розпочато реформу децентралізації.
У чому суть реформи?
Відповідно до розпочатої реформи на рівні парламенту було проведено зміни у податковому та бюджетному законодавстві, розширено джерела наповнення місцевих бюджетів, проведено новації в частині місцевих податків і зборів, які вплинули на виконання дохідної частини бюджету міста.
Зокрема з державного бюджету було передано:
- плата за надання інших адміністративних послуг та державне мито;
- запроваджений акцизний податок з реалізації роздрібної торгівлі підакцизними товарами;
- транспортний податок;
- встановлений податок на нерухоме майно з об’єктів нежитлової нерухомості;
Усе це значно розширило фінансові можливості місцевої влади, яка нарешті отримала реальні інструменти для розробки та втілення регіональних програм розвитку території, замість «вибивання» коштів у столичних кабінетах та узгодження кожного кроку через ряди бюрократичних процедур.
Результатом стало значне збільшення дохідної частини бюджету міста, яке невпинно зростало до 2020 року.
Якщо бюджет Запоріжжя в 2013 році складав 2 мільярди 810 мільйонів, то наприклад вже в 2017 – 7 мільярдів 997 мільйонів, а в 2018 – 8 мільярдів 650 мільйонів гривень.
Динаміку зростання можна спостерегти на графіку нижче.
Звичайно, разом зі збільшенням надходжень – до місцевого бюджету, було передано і частину видатків, які раніше забезпечував державний бюджет, проте радикальний перерозподіл коштів на користь місцевих громад надав небачені до того можливості для розвитку міста, що й підтверджує статистика та обсяг реалізованих програм.
Як змінювалися основні показники надходжень до бюджету міста з початком реформи
Податок з доходів фізичних осіб займає левову частку в загальних доходах усіх видів місцевих бюджетів, не виключенням є Запоріжжя, в структурі наповнення бюджету частка ПДФО складає біля 60%.
Тому цей показник найоб’ємніше демонстрував динаміку змін в економіці та розвитку соціальної сфери.
І з початком реформи в ньому теж відбулося значне збільшення надходжень: від 1,29 млрд. в 2015 році до 3,66 в 2019.
Це відображено на наступному графіку.
Відповідно, це ознака росту заробітних плат, відрахувань до пенсійного фонду, створення нових робочих місць тощо.
Крім того, значне збільшення бюджету обумовлене зростанням надходжень від місцевих податків та зборів (другого за обсягом показника наповнення місцевого бюджету): з 644 мільйонів в 2015 році до 1 мільярда 435 мільйонів в 2018.
А такі темпи зростання податкових відрахувань свідчили про розвиток малого та середнього бізнесу та розширення податкової бази, що наближало Україну до європейських стандартів розвитку економіки.
Що дала децентралізація місту?
Звичайно, кардинальне збільшення фінансових можливостей дозволило спрямувати кошти на соціальну сферу та розвиток інфраструктури міста. Головні напрямки видатків – житлово-комунальна сфера, освіта, медичне забезпечення, освіта, культура та спорт отримали суттєві фінансові вливання, що дозволило поступово збільшувати заробітну плату та покращувати соціальні умови.
Лише в 2018 році заробітна плата в бюджетній сфері зросла майже на 17 % в порівнянні з 2017 роком, а в 2019 – на 45% більше в порівнянні з 2015 роком.
З 2016 року розпочалися закупівлі медичного обладнання для міських лікарень. У 2017 стартувала програма будівництва шкільних стадіонів. Було відремонтовано дорожнє прориття Набережної автомагістралі, коштом місцевого бюджету купили для міста автобуси та тролейбуси, почалися ремонти будинків, під’їздів, допомогу від міста почали отримувати ОСББ, нарешті було побудовано новий термінал запорізького аеропорту тощо.
Зокрема, показові цифри витрат на утримування та розвиток сфери житлово-комунального господарства, яке традиційно перебувало в стані хронічного недофінансування.
Якщо в 2015 на обслуговування сфери ЖКГ було спрямовано 637 млн., то вже в 2016 – 1 мільярд 374 мільйони, в 2017 – 1,745 млрд., в 2018 – 1,728 млрд., в 2019 – 1,910 млрд.
Візуально динаміка зростання виглядала ось так.
Це дозволило значно підвищити якість послуг, оперативно реагувати на аварійні ситуації та підняти на новий рівень втілення програм енергозбереження, утеплення тощо.
Ложка дьогтю
Проте, таке збільшення фінансових можливостей призвело і до збільшення корупційної складової в діяльності органів місцевої влади. Зокрема в Запоріжжі відбулося кілька гучних справ за участю посадовців мерії та міської ради. Показовою стала справа за участі заступника міського голови Запоріжжя Анатолія Пустоварова, який отримав підозру в підготовці та проведенні фіктивних тендерів. Разом з Пустоваровим про справі проходили місцеві депутати від «Самопомочі» брати Владислав та Марк Марченки.
Загальна сума нанесеної шкоди від фактично невиконаних робіт та підтасованих документів, за версією слідства склала 87 мільйонів.
Зловживання зафіксовані й у сфері закупівель продуктів харчування для об’єктів соціальної сфери, в роботі земельної комісії, члена якої Олександра Тищенка було затримано за отримання хабаря.
Питання викликає і ціноутворення на об’єктах капітального будівництва, які коштують місту вдвічі дорожче за аналогічні будівництва в комерційній сфері тощо.
(Детальніше про роботу комунальних підприємств та реалізацію окремих проектів міської влади журналісти «Regionnews» розповідатимуть в серії наступних публікацій)
Поточна ситуація
Втім, головна небезпека наразі полягає в фактичному напрямку на згортання реформи децентралізації. На жаль, вперше за п’ять років бюджет міста не збільшується, а зменшується. У 2020 році місто має отримати 7,847 мільярди в порівнянні з 8,556 у 2019 році – а це скорочення на 9% .
Дивіться графік №4.
Частина акцизних зборів та інших надходжень було спрямовано замість місцевого бюджету в центральний, що не може не відбитися на стані соціально-економічного розвитку Запоріжжя, будуть згортатися програми підтримки лікарень, шкіл, дитячих садочків, зменшуватися заробітні плати та скорочуватися кількість робочих місць. При цьому навіть зменшені показники за результатами першого кварталу не виконуються. Падають надходження від податку на доходи фізичних осіб, платежі малого та середнього бізнесу.
За оцінками експертів, Запоріжжя може не дорахуватися ще одного мільярду до кінця 2020 року, що неминуче призведе до зростання місцевого боргу та подальшого накопичення фінансових проблем міста.
Тому, головним завданням місцевої влади, депутатів та представників громад наразі є відстояти здобутки цієї реформи. Її потенціал далеко не вичерпано, вона має поглиблюватись та продовжуватись – це запорука європейського майбутнього нашої країни та нашого міста.
Анастасія Яблонська
