Спочатку будівництво запорізьких мостів планувалося як міське будівництво. Замовником будівництва виступила Запорізька міська рада. Виконавцем – міське управління капітального будівництва (УКБ). Саме УКБ вибрало проектанта мостів. І саме УКБ координувало будівництво, уклавши договір з генпідрядником – спеціалізованою компанією «Мостобуд», на рахунку якої – сотні побудованих мостів як в Україні, так і за кордоном.
Проте після перемоги на президентських виборах в 2010 р. Віктора Януковича, раптом до мостів пильну увагу стало проявляти Державне агентство автомобільних доріг (Укравтодор), яке очолив «друг Президента» Володимир Демішкан. І вже через рік, при потуранні і мовчазній згоді міської влади, мости забрали з ведення міста і передали державі.
У результаті Укравтодор:
а) розірвав договір генпідряду з «Мостобудом» і завів свого генпідрядника – «Уманьавтодор», регіональну компанію, що спеціалізується на будівництві доріг, але ніяк не мостів;
б) поламав черговість проекту – замість першочергового будівництва моста через нове русло для розвантаження центру міста став будувати міст через старе русло, з острова Хортиця на Бабурку;
в) переробив проект і замість арочного моста через Старий Дніпро став будувати опорний балочний міст.
Фахівці одразу забили на сполох. Як розповідав екс-керівник УКБ, Заслужений будівельник України Іван Сухомлин, арочний міст з’явився не просто так. Річ у тому, що по дну русла Старого Дніпра проходить геологічний розлом, на якому категорично не рекомендується ставити опори для важких мостів. Не випадково і міст Стрілецького, який був там до війни, і міст Преображеньского були побудовані хоч і по складнішій, але саме арочній технології.
«І професор Стрілецький, і інженер Преображенский, не маючи такого великого арсеналу будівельної техніки, як зараз, все-таки через Старий Дніпро проектували складніші арочні, а не опорні мости. Напевно, тоді надійність і безпека були у більшому пріоритеті, ніж освоєння коштів.»
Проте голос фахівців так і залишився голосом волаючих в пустелі. Укравтодор гнув свою лінію, чиновники часів Януковича бадьоро рапортували городянам, що вже в 2013 році запорожці поїдуть по нових мостах.
Настав 2013 рік. Серед запорожців гуляв популярний жарт, що усіх відповідальних чиновників треба посадити в один автобус і провезти по нових мостах, яких все ще не було. Причому, незважаючи на планове фінансування, від будівельників все частіше і частіше стали звучати скарги про брак коштів. І у кінці 2013 року будівництво практично зупинилося.
А далі був Майдан. Віктор Янукович зі своїм «другом», головою Укравтодору Володимиром Демішканом, втекли до Росії. Нова влада спробувала розібратися, що ж насправді набудували. А там… Ні грошей, ні проекту.
Вкрали гроші
У 2015 році за ініціативою народного депутата Петра Сабашука була створена Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з питань проведення технічної експертизи будівельних робіт і перевірки ефективності використання бюджетних коштів при будівництві мостів в Запоріжжі. Яка одразу ж виявила масштабне розбазарювання грошей.
Виявляється, згідно договору від 22.11.2011 р., регіональна структура Укравтодору – Служба автомобільних доріг в Запорізькій області – перерахувала 100% авансу в розмірі порядку 317 млн. грн генпідрядникові – ВАТ «Уманьавтодор». Але за станом на 17.04.2015 велика частина робіт (на суму 190 млн. грн) так і не була виконана.
Більш того, виявилось, що і самого генпідрядника – «Уманьавтодор» – «кинув» його субпідрядник, ТОВ «Планета Міст». Весною 2012 р. «Уманьавтодор» перерахував «Планеті Міст» аванс в сумі 182 млн. грн. А «Планета Міст» виконала лише частину робіт, заборговувавши по авансу 134 млн. грн. Навесні 2013 «Уманьавтодор» і «Планета Міст» в Господарському суді Києва уклали мирову угоду, згідно з якою «Планета Міст» повинна була відпрацювати аванс до кінця 2013 р. Але – так і не відпрацювала. Причому, виконавче провадження по примусовому стягненню боргу з «Планети Міст» закінчилося нічим: майно компанії встановити не вдалося. А за адресою реєстрації фактичного знаходження підприємства не виявлено. Як і місцезнаходження його директора.
У результаті в квітні 2015 Прокуратура Запорізької області направила позовну заяву до Господарського суду Вінницької області про стягнення з «Уманьавтодора» близько 314 млн. грн бюджетних коштів на користь Служби автомобільних доріг Запорізькій області. У листопаді 2017 суд ухвалив: стягнути з «Уманьавтодора» майже 172 млн. грн неповернених авансів і майже 17 млн. грн пені. Але грошей Укравтодор досі так і не отримав. І, як припускають в компанії, навряд чи колись отримають
«Гроші, які Укравтодор навряд чи отримає»
Анексували кран
У процесі роботи тимчасової слідчої комісії із запорізьких мостів сплив ще один цікавий нюанс. Проектом будівництва передбачалося виготовлення спеціального плавучого крану вантажопідйомністю 1200 тонни, аналогів якої не було в Україні. Кран замовили у ТОВ «Севморверфь» з Севастополя. При його вартості в 197 млн. грн були профінансовані більше 40% робіт, на суму близько 80 млн. грн При цьому під час передачі будівництва мостів в державну власність кран так і залишився на балансі УКБ.
«Унікальний плавкран вантажопідйомністю 1200 т для будівництва запорізьких мостів. Його сборка на заводі «Севморверфь» була профінансована на 40%. Це були гроші як державного, так і міського бюджету. У результаті понтони крану поплили на будівництво кримського моста. Таким чином, запорожці мимоволі фінансово прийняли участь в кримській авантюрі окупантів.»
На момент анексії Росією Криму в Севастополі на верфі був на 100% готовий корпус крану, три понтони і 10 прольотів стріли (40% від об’єму робіт по стрілах). Анексія Криму зробила неможливим подальший процес виготовлення. У зв’язку з чим виникло питання: оскільки на будівництво крану пішли гроші як державного, так і міського бюджету, то чи може Запорізька міськрада через міжнародний суд добитися від Росії компенсації втрат? Відповідний запит нардеп Петро Сабашук, як глава тимчасової слідчої комісії, направив міністрові юстиції. Попросивши зробити юридичне сприяння міськраді. Відповідь на запит народного депутата.
Але з Мінюсту прийшла банальна відписка. Мовляв, Мінюст через Європейський суд з прав людини займається масовими скаргами на порушення прав в окупованому Криму. А тут – суперечка господарських суб’єктів. Що не є предметом розгляду ЕСПЛ. Тому йдіть краще до… Генпрокуратури.
Зробили підробку проекту
У липні 2014 р. запоріжців приголомшили сенсацією: за дорученням обласної прокуратури водолази дослідили підводні частини опор і знайшли шматки бетону, який відвалився. Хоча цього разу тривога виявилася помилковою: експертиза показала, що це були шматки так званого худого бетону, призначеного для будівництва тимчасової опалубки, а не самих опор.
А от що викликало у фахівців справжній шок – так це занурення в проектну документацію. Як вже згадувалося вище, через геологічні особливості русла старого Дніпра в початковому проекті був запланований арочний міст. Але Укравтодор переробив проект і став будувати опорний балочний міст. При цьому проект нового моста був замовлений не у спеціалізованої організації, що має досвід і кваліфікацію проектувати позакласові мости – мости вищої категорії складності, а у проектного інституту самого Укравтодору. Більш того, проект не пройшов державну експертизу, а монтаж опор почався без повноцінних геологорозвідувальних робіт, внаслідок чого процес монтажу розтягнувся на досить тривалий термін, оскільки довго не могли потрапити на тверду породу.
Кількість виявлених порушень і відхилень була настільки велика (за оцінками експертів – більше 50%), що Державна архітектурно-будівельна інспекція була вимушена офіційно зупинити будівництво, видавши 10 квітня 2017 р. відповідний припис.
Продовження статті читайте: Будівництво мостів у Запоріжжі: містяни будуть їздити лише по половині мосту. Частина – 2. Ми розкажемо про проведення експертизи, відмову компанії, яка виграла тендер підписувати догорів та причину цього рішення. Також про спробу зміни назви проекту, щоб збудувати лише половину мосту.
Ігор Громов
