29 вересня відзначають Всесвітній день серця. Він покликаний привернути увагу до серцево-судинних захворювань, як основної причини смертності на планеті. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я у 2019 році на Землі від хвороб серця померло 18 млн осіб. Левова частка таких смертей припадає на країни із середнім та низьким рівнем доходів населення. Не дивно, що Україна є країною № 1 в Європі й № 2 в світі в сумному рейтингу смертності від серцево-судинних захворювань.
А тепер про хороше – про Запорізький обласний медичний центр серцево-судинних захворювань. Тут щоденно рятують життя у тому числі селян, лікуючи їхні серця. Кожен, кому доводилося бути у стінах закладу та спілкуватися з лікарями Центру, вже оцінив високий рівень кваліфікації та надважливість роботи закладу та фахівців зокрема.
Попри необхідність розширення цього профілю в області Центр не так давно хотіли закрити, в рамках оптимізації. Його порятунок коштував величезних зусиль, хвиля обурення, яку підняли пацієнти Центру, медики, тверезо думаючі чиновники й просто порядні люди не допустили фатальної помилки.
Напередодні Всесвітнього дня серця читачі мають можливість зануритися у віртуальну екскурсію по кардіоцентру, а провести її люб’язно погодився Іван Миколайович Курпаяніді, який ось уже понад 10 років очолює заклад.
Досьє: Курпаяніді Іван Миколайович. З 2010 року очолює Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань.
Сюди по лінії «швидкої допомоги» доставляють пацієнтів з інфарктами та у передінфарктному стані з усіх куточків Запорізької області. Тут надання висококваліфікованої допомоги селянам та мешканцям райцентрів – пріоритет, що дає можливість кожному мешканцю області отримати якісну консультацію медика, а при наявності показань – пройти обстеження серця і судин в умовах стаціонару.
Фахова допомога лікаря має бути доступною мешканцям навіть найвіддаленіших сіл. З усвідомленням цього спеціалісти центру підтримують тісний зв’язок з лікарями районів, виїжджають на консультації в райцентри та в «глибинку». За рік у Центрі проходять лікування понад 4 тисяч осіб, дві третини з яких – пацієнти з області.
Часто, щоб надати допомогу мешканцю області оперативно ми застосовуємо телемедицину. Такий формат консультування вважаю має стати пріоритетним та трендовим. І це на сьогодні одна з основних наших задач.
По суті телемедицина – це спілкування між лікарем і пацієнтом та взаємодія лікарів між собою. В обох випадках наявні вагомі переваги. По-перше, завдяки їй можливі онлайн-консультації для пацієнтів, їм не доведеться виходити з дому, щоб поговорити з лікарем. По-друге, такі екстрені консультації часто потрібні не лише пацієнтам, а й лікарям: у складних клінічних ситуаціях і їм потрібна допомога колег.
Якщо говорити не про теле-, а про традиційну медицину – наскільки дорого сьогодні обходяться пацієнтам послуги кардіоцентру? До того ж не таємниця, що у всіх лікарнях є благодійні фонди, куди пацієнти мають зробити внесок. Яка система у вас?
У більшості випадків ми працюємо із Національною службою здоров’я України або страховими компаніями. Поясню, чому. По-перше, ми розуміємо, що пацієнт, якого привезли до нас у важкому стані, не зможе купувати собі ліки в аптеці. Тому в критичний момент про нього повинна подбати держава в особі лікарні. Саме тому 90% грошей, які отримує лікарня на медикаменти, йдуть на реанімацію і невідкладну допомогу.
По-друге, за українськими законами жодні ліки не можуть бути використані в лікарні, якщо на них не надано сертифікати якості. До того ж в кардіології застосовуються дуже сильні препарати, більшість з яких можуть погіршити стан, якщо вони не якісні або застосовуються неправильно. Тому ми намагаємося нівелювати можливі наслідки від покупки ліків самим пацієнтом.
У нашому центрі не пацієнт, а організація, з якою хворий уклав договір, клопоче про те, щоб у нього було все необхідне. Для пацієнта допомога наших фахівців – безкоштовна, за нього платить держава. Це стосується як консультативної, так і стаціонарної допомоги за направленням сімейного лікаря. Багато пацієнтів з області вже оцінили переваги такого підходу, адже всі, у кого є підтверджена гостра серцево-судинна патологія і діагноз можуть безкоштовно пройти процедуру стентування в Центрі.
Розкажіть докладніше про цю процедуру – наскільки вона затребувана?
Якщо простими словами пояснити суть процедури – це усунення критичного звуження судини за допомогою металевого пристрою – стента. Він кріпиться на кінчик довгого провідника і через артерію руки або ноги вводиться прямо до серця. Грудна клітка при цьому не розкривається.
Мета стентування – відновлення кровопостачання серця щляхом розширення коронарної судини. Уявіть, що ви поливаєте квіти зі шланга. Коли на нього наступити ногою, вода буде подаватися набагато повільніше або взагалі перестане текти. А якщо всередину шланга, в тому місці, куди ви хочете наступити, встановити металевий каркас, то при подальшому натисканні на це місце нічого не станеться і водопостачання буде стабільним та безперебійним.
Стентування проводять в рентген-операційній. Це в особливий спосіб захищене місце з рентген-апаратом для відображення стану артерій в реальному часі (ангіограф), що дозволяє визначити місце звуження або закупорки тромбом. У людини, хворої на цукровий діабет, можуть бути «побиті» всі артерії, але при інфаркті міокарда проблема лише в одній, і з допомогою ангіографу лікарі її визначать.
Хочу підкреслити – наш Центр – не єдиний, але найбільш досвідчений заклад в області, де можуть проводити інтервенційне лікування – оперативні процедури на порожнинах і судинах серця без хірургічних втручань. Наприклад, під час коронарографії виявили тромб, який перекрив коронарну артерію, і кровообіг у ній припинився. За допомогою гнучких інструментів тромб видаляють без розтину грудної клітини, а в разі вираженого звуження артерії в цьому місці встановлюють стент.
А якщо говорити про затребуваність процедури стентування, то потрібно звернутися до статистики. Протягом року в Запорізькій області фіксують понад три тисячі епізодів гострих коронарних синдромів, але при цьому процедуру стентування проводять тільки одному з трьох пацієнтів. Для області майже з двохмільйонним населенням цього явно недостатньо. Для порівняння – в сусідній Польщі ставлять більше тисячі стентів на мільйон населення щорічно.
Що потрібно зробити, щоб у нас активніше запроваджували сучасні методи лікування серця?
Перш за все, в людей, які опікуються медициною на державному та обласному рівнях, мусить бути чіткий план, який повинен неухильно реалізовуватися протягом кількох років. Я думаю, що закупівля необхідного обладнання займе років п’ять – за один рік такий фінансово затратний проект не подужати. Ще важче зберегти фахівців, бо без них найсучасніше обладнання – це тільки залізо. Головне надбання нашої лікарні – це її колектив. Фахівці у нас висококваліфіковані, багато хто з них навчався в Європі. Серед докторів Центру – лікарі, що входять до десятки кращих в Україні, вони фахівці європейського рівня. При цьому наші топові медики заробляють мізерні гроші. Наприклад, завідувач відділення отримує на руки 7 тисяч гривень. Якщо не підвищувати зарплату, ситуація буде дуже сумна. Нам вже потрібно конкурувати з Європою та «воювати» за наших фахівців, яким за кордоном готові платити в десятки разів більше.
Не лякайте – не всі ж хочуть поїхати?
Звичайно ні, адже не все вирішують гроші – є професійний обов’язок, совість, врешті-решт. На сьогоднішні в нас є всі ресурси і можливості, щоб надавати цілодобову ургентну допомогу пацієнтам з діагнозом інфаркт міокарда і гострий коронарний синдром. По «швидкій допомозі» до нас надходить понад 900 людей на рік, з них майже половина – з гострими коронарними синдромами. Це група захворювань від передінфарктного стану до великого інфаркту. Крім того, доставляють хворих з небезпечними для життя аритміями і гострою серцевою недостатністю.
А який на сьогодні підхід до лікування цих станів, зокрема, інфарктів?
Сучасна екстрена допомога при інфаркті містить у собі коронарографію та стентування або в деяких випадках тромболізис (розчинення тромбу за допомогою ліків), а саме коли неможливо встановити стент у перші 120 хвилин після встановлення діагнозу. Власне інфарктами ми стали займатися впритул у 2000-му році. Три роки пішло на те, щоб переконати керівництво області в необхідності закуповувати препарати для тромболізису (тоді ургентне стентування за бюджетні кошти в області було недоступне). Так ми стали першою в Україні областю, де за бюджетні гроші купували препарати для відновлення кровотоку в судині. Далі почався розвиток інтервенційної кардіології.
Як же це відбувається, які етапи проходить людина, яку «швидка» привезла до вашого Центру?
З моменту надходження пацієнта у наших медиків не більше дев’яносто хвилин, щоби провести втручання. Тому все максимально оптимізовано – і за часом, і по розташуванню кабінетів та операційних, і по доступності необхідного обладнання та діагностичної апаратури.
У п’яти метрах від приймального відділення – кабінети з двома апаратами УЗД, звичайним і експертного класу, який оснащений черезстравохідним датчиком. Суть в тому, що серце розміщується одразу за стравоходом, і при обстеженні звичайним апаратом УЗД промені повинні пройти досить великий обсяг тканин грудної клітини, що погіршує якість зображення. При використанні черезстравохідного датчика відстань до серця скорочується до 0,5 см, можна роздивитися дрібні деталі. Це важливо при виявленні тромбів при порушеннях ритму серця, адже через це відбувається 80% інсультів. Якщо пацієнту відновити ритм, не впевнившись, що немає тромбів у порожнинах серця – у людини може статися інсульт, тобто неправильна діагностика може призвести до сумних наслідків. Знаходять тромби – кардіоверсію (нормалізацію ритму) відкладають. Вживають лікувальних заходів, щоб тромби стабілізувати або прибрати, а лише після цього відновлюють нормальний ритм.
Надавати допомогу пацієнтові починають у реанімаційній палаті. Наприклад, для відновлення ритму можуть використовувати електрошок, електрокардіостимуляцію або медикаменти, при набряку легень – підключити переносний апарат штучної вентиляції легенів, при гострих коронарних синдромах забезпечують моніторний нагляд і починають вводити різні лікарські засоби – готують людину до інтервенційного втручання. Якщо цього не зробити і встановити стент одразу, він може через 15 хвилин повторно закритися. У реанімаційній палаті є портативний експрес аналізатор, фактично, це міні біохімічна лабораторія, яка дозволяє по одній краплі крові протягом декількох хвилин відповісти – є у людини інфаркт чи ні. Також цей прилад може показати, чи є у пацієнта серцева недостатність (наприклад, коли у людини задишка). Є в цьому кабінеті і балонний контрапульсатор – єдиний в області!
Контрапульсатор – це що?
Ну… тут пояснити на прикладі поливального шланга не вийде, але спробую максимально спростити. Серце живиться через коронарні артерії. Коли одна з них тромбується, кровообіг через неї припиняється, серце помпує недостатньо і в організмі може впасти артеріальний тиск. Якщо нічого не робити – настає шок, відмирання внутрішніх органів і летальний наслідок. За допомогою контрапульсатора фахівці «обманюють» організм, змушують його вимкнути патологічні реакції, які викликають шок. Таким чином вдається виграти час і врятувати людину. При кардіогенному шоковому стані летальність сягає 95%, однак якщо використовувати контрапульсатор, смертність знижується до 35-50%.
Яка ж це страшна математика…
Насправді, ми дивимося на цю математику по-іншому. Навіть при великовогнищевому інфаркті є цілих 12 годин, коли ми можемо врятувати людину. Але чим більше часу проходить від початку хвороби – тим менше шансів на позитивний результат. Холестеринова бляшка розвивається десятиліттями, а «вибухає» з утворенням тромбу протягом декількох хвилин. Дуже важливо, щоб пацієнт одразу звернувся до лікаря. У нас же чомусь прийнято викликати «швидку допомогу», коли піднімається температура або тиск, а щодо проблем з серцем – можуть кілька днів терпіти. Варто пам’ятати – при інфаркті тільки в перші години можна врятувати людину, тож краще не зволікати! М’яз серця без кисню повністю гине впродовж 12 годин після закриття судини, в цей період ще можна повернути до життя частину серцевого м’яза, якщо усунути тромб і відновити кровообіг.
Як казав один класик, це було «архіскладно»! Але, Ви знаєте, коли нависла загроза закриття, наші пацієнти самостійно почали збирати підписи, зверталися до депутатського корпусу, ставали на захист Центру, який багатьом з них врятував життя.
Ми відчули таку теплоту та підтримку, здавалося, за спиною виросли крила і ми зможемо зробити все! Людина – то таки найбільша цінність, у складній ситуації ми це ще раз збагнули.
Сьогодні обласні чиновники у медичній сфері, й депутати обласної ради розуміють необхідність нашої служби та допомагають нам. Інша проблема – ситуація в країні загалом складна. Тому, на мій погляд, в нинішніх умовах наше головне завдання – зберегти те, що є!
Серцево-судинна патологія залишається провідною причиною смерті, і це при тому, що 80% передчасних інфарктів і інсультів можна запобігти. Так відбувається тому, що в Україні немає довгострокової державної програми з профілактики серцево-судинних захворювань – її результати можна буде побачити не раніше, ніж років через 5-10, а так довго ні політикам, ні черговим міністрам чекати не вигідно. Між іншим, з 2011 року існували дві програми на державному рівні: «Програма профілактики і лікування артеріальної гіпертонії в Україні» та «Програма запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань». Подібні програми функціонують і зараз. Свого часу була і обласна програма, за якою ми і придбали вперше обладнання для інтервенційного лікування. Створення довгострокової програми боротьби із серцево-судинними захворюваннями на обласному рівні – наразі актуальне питання.
Загалом, на думку фахівців, річна потреба в лікувально-діагностичних процедурах для хворих з серцево-судинною патологією на сьогодні задоволена лише на 13%. Але ми не опускаємо рук і сподіваємося, що запланована урядом реформа охорони здоров’я за підтримки депутатів обласної та місцевих рад дозволить нам вийти на європейський рівень надання допомоги при серцево-судинних захворюваннях, наблизивши цю допомогу до людей.
Ми дивимося в майбутнє оптимістично: розв’язати проблеми медицини на рівні області можна. Це і проблеми пацієнтів, і якість допомоги, і зарплати медиків, і дотації з місцевих бюджетів, і закупівлі необхідного обладнання та медикаментів, і ремонти лікарень, і т.д. До того ж ми не звикли зупинятися на досягнутому, тому вже будуємо нові плани розвитку, а це означає, що Запорізький обласний центр серцево-судинних захворювань й надалі рятуватиме життя жителів регіону. Користуючись можливістю, запрошую усіх жителів області, які потребують кардіологічної допомоги, звертатися до нашого Центру. Ваш кардіолог – тут!
КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» Запорізької обласної ради
м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 78
Реєстратура: (061) 708-12-80
Приймальня ( 094) 9363280
