У попередньому матеріалі на тему реформування сфери ЖКГ в Запоріжжі Regionnews розповідав про перехід від ЖЕКів до МКП «Основаніє» та КП «Наше місто». Сьогодні ж розкажемо про керуючі компанії, які з’явилися після попередніх спроб реформування сфери ЖКГ.
Конкурс на керуючі компанії
Підготовка до конкурсу традиційно завершилася скандалом. Запорізькі багатоповерхівки, в яких не були створені ОСББ, поділили на 4 лоти: 902 будинки Космічного і Шевченківського районів, 596 будинків Олександрівського району та Пісків, 544 будинки Хортицького району та правобережної частини Дніпровського району, 1206 будинків Заводського, Вознесенівського і лівобережної частини Дніпровського району.
Опозиційні до мерської більшості депутати заявили про спроби монополізації ринку керуючих компаній і розподілу житлового фонду «на своїх». « – Умови конкурсу унеможливлюють участь у ньому середніх та малих підприємств», і після проведення конкурсі будинки перейдуть до обслуговування декільком, вже заздалегіть визначеним, компаніям, – заявляв депутат міськради Олександр Константінов. – До складу конкурсної комісії входять лише робітники міського виконкому та його структурних підрозділів – жодного представника громадськості чи депутата, попри те, що деякі депутати писали звернення з проханням включили їх до конкурсної комісії». На думку опозиціонерів, необхідно було зменшити лоти до 20-100 будинків і включити до складу конкурсної комісії депутатів міської ради.
Але переконати мера і його команду не вдалося.
20 серпня, в неділю(!), о 10:00 ранку відбулася перша спроба провести засідання конкурсної комісії, на яку прийшли запорізькі ЗМІ і кілька опозиційних депутатів. Депутати вимагали скасувати конкурс. При цьому голова конкурсної комісії був на лікарняному, а вів її його зам. Після тривалих з’ясувань відносин прийшли до компромісного варіанту: засідання переноситься на невизначений термін. Але після від’їзду депутатів комісія зібралася знову і всупереч домовленостям засідання провела.
Власне, підсумки конкурсу – це просто якийсь апофеоз окозамилювання, подібного якому автор ціх рядків за 20 років журналістської діяльності ще не бачив. На 4 лоти було допущено чотири компанії. При цьому на кожен лот претендувало КП «Наше місто», де конкуренцію йому за лот Олександрівський-Піски і лот Бабурка-Правий берег становило ТОВ «Місто для людей», за лот Космос-Шевченківський – ТОВ «Мрія», а за лот Центр-Кічкас – КП «Запоріжремсервіс».
Першим йшло порівняння цінових пропозицій по обслуговуванню кожного будинку. Таке враження, що у конкурентів КП «Наше місто» на столах лежав прайс підприємства і вони просто відняли 12% з пропозицій «Нашого міста». Звісно, більше балів отримали конкуренти.
Другим пунктом йшло порівняння матеріально-технічної бази. У КП «Наше місто» значилося 15 одиниць транспортних засобів і купа договорів з підрядними організаціями. Конкуренти задекларували наступне: «МДЛ» – 3 транспортних засоби, взятих в оренду, 45 одиниць якогось обладнання, так само взятого в оренду, програмне забезпечення, договори з підрядниками, «Мрія» – так само 3 транспортних засоби, 72 одиниці якогось обладнання, 25 комп’ютерів, договори з підрядниками. І тільки у «Запоріжремсервіса» показано хоч щось, що віддалено нагадує матеріально-технічну базу підприємства, що претендує на обслуговування понад тисячу житлових будинків: 106 одиниць транспортних засобів, 116 одиниць спеціалізованої навісного обладнання, 40 одиниць малої механізації, 243 комп’ютера.
Взагалі, ситуація – дикість. У комунального підприємства «Наше місто», яке рік обслуговувало весь житловий фонд міста, всього 15 одиниць авто і більше нічого? А бухгалтерія тоді як, на рахівницях квартплату розраховувала? А з колл-центром як зв’язувалися? В рельсу дзвонили? Та й сам опис матеріально-технічної бази ні в які ворота не лізе. Враження, що проводять конкурс не на керуючі компанії, а на запис в дитячий садочок: 15 кубиків, 3 намистинки, 5 фантиків, позичених у сусіда Михайлика.
У підсумку конкуренти з трьома авто, але наявністю комп’ютерів і дідько його знає, якого обладнання, впевнено обходять «Наше місто». І така дикість – практично за всіма пунктами. Наприклад, порівняння персоналу, що відповідає кваліфікаційним вимогам. У «Нашого міста» – 528 осіб. У «МДЛ» – 144. Пропонується оцінити «МДЛ» в 10 балів, а «Наше місто» – в 7 балів. Хто «за»? Всі «за». Немає ні «проти», ні «утримався». Ні, ну зрозуміло, що з точки зору конкурсної комісії 144 це більше, ніж 528. Але як бути тим, хто все ж таки класичну математику вчив?
Або досвід роботи. У КП «Наше місто» – рік. Хоча основний кістяк людей перейшов в КП з «Осонованія», а в «Основаніє» – з ВРЕЖО. У «МДЛ» досвід роботи – 0, підприємство створено лише за п’ять місяців до конкурсу. Але є материнська компанія – ЗАТ «СІВІНІТІ» (Литва), яка працює у Вільнюсі з 2008 року. Тому «Наше місто» – 8 балів, «МДЛ» – 12 балів. Напевно, конкурсна комісія розраховувала, що з Вільнюса гарячі литовські хлопці приїдуть для обслуговування запорізьких будинків?
І як закономірний підсумок всієї цієї профанації – «Наше місто» пролітає за всіма лотами, а запорізький житловий фонд розходиться по наступним компаніям: 596 будинків Олександрівського району та Пісків, а так само 544 будинки Хортицького району та правобережної частини Дніпровського району отримує в управління ТОВ «Місто для людей», 902 будинки Космічного і Шевченківського районів – ТОВ «Мрія», 1206 будинків Заводського, Вознесенівського і лівобережної частини Дніпровського району – КП «Запоріжремсервіс».
– Все дуже просто, – розповідає екс-депутат Запорізької міської ради, журналіст газети «МИГ» Володимир Москаленко.
– «Найжирніші» райони, де більш-менш нормальні будинки, отримали приватні компанії, де одну пов’язують з інтересами оточення Ріната Ахметова («МДЛ»), а іншу – з інтересами оточення В’ячеслава Богуслаєва («Мрія»). А весь проблемний житловий фонд, який потребує суттєвої реконструкції і ремонту, скинули на комунальний «Запоріжремсервіс». У підсумку «великі дядьки» знімають вершки, а утримання старого житла дотується з міського бюджету. Сидить колл-центр «МДЛ» десь в Києві, де і що тече в Запоріжжі – знати не знає. Додзвонився хтось із мешканців – прийняли заявку і перекинули на муніципальну аварійну службу. Ось і все обслуговування.
Таке відверте окозамилювання замість конкурсу не могло залишитися непоміченим для контролюючих органів. У травні 2018 Антимонопольний комітет України визнав незаконним запорізький конкурс на керуючі компанії. «При затвердженні документації виконком порушив законодавство про захист економічної конкуренції з боку комітету Запорізької міської ради, – говорилося в заяві АМКУ. – В тому числі, був відсутній прозорий механізм оцінювання пропозицій учасників конкурсу за критеріями (забезпечення матеріально-технічною базою, наявність персоналу, фінансова самостійність, досвід роботи), а також наявність в документах копій документів, які підтверджують статутний капітал учасника конкурсу в розмірі не менше двох мільйонів гривень. Ці дії можуть призвести до обмеження конкуренції на певному ринку послуг з керуванням будинком, спорудою або групою будинків, які перебувають у спільній власності територіальної громади Запоріжжя». І зобов’язав Запорізьку міську раду провести повторний конкурс.
Однак в червні 2019 року Верховний суд України визнав недійсним рішення АМКУ і підтвердив законність проведення виконкомом конкурсу на призначення керівників компаній. Чим фактично продемонстрував справжні наміри держави: скинути зі своїх плечей тягар ЖКГ на вільні хліби, а там гребитесь і розбирайтеся самі.
Неодноразово доводилося чути думки, що ринкові умови, притаманні країнам Заходу, не приживаються на пост-радянському просторі. Але справа в тому, що ринкові умов в тому ж ЖКГ у нас поки що так і не було. По суті, ми впали в своєрідний феодалізм, керований номенклатурою. Де можна роздерибанити більш-менш стерпний житловий фонд на своїх, а неліквід скинути на утримання смердів, де можна один одному перепродувати, як кріпаків, будинки з мешканцями, де можна виставляти необгрунтовані рахунки, знаючи, що контролю не буде. І поки мешканці згодні з роллю смердів і кріпаків, ринку і якісного обслуговування у нас так і не буде.
Ігор ГРОМОВ