Наприкінці червня українські медіа знову нагадали громадянам – з 1 липня платимо податок на розкіш.
Що таке розкіш, скільки потрібно платити, яка процедура оплати та як розрахувати скільки винен державі – відповіді, як виявилося знає мало хто.
«Податок на розкіш» – це народна назва податку, який регулюється статтею 266 Податкового кодексу України.
Що передбачено законом і чи треба панікувати, якщо не приходить повідомлення від податкової, – на всі ці запитання відповів адвокат Олександр Пеньков у своєму Блозі.
Про податок
У двох словах його зміст полягає в тому, що кожний власник нерухомості, як фізична, так і юридична особа, повинен сплачувати податок до місцевих бюджетів за місцезнаходженням своїх об’єктів нерухомості. За деякими виключеннями.
Якщо мова йде про житло, то сплачувати слід тільки за площу, яка перевищує 60 кв. м для квартири, 120 кв. м для будинку, 180 кв. м для квартири і будинку одночасно.
Ставка податку встановлюється місцевими радами і не може перевищувати 1,5% мінімальної зарплати станом на 01 січня звітного року за 1 кв. м.
Сезонна паніка
Останнім часом щороку в ЗМІ актуалізується тема, що з 01 липня розпочинається період сплати цього податку.
Деякі громадяни, які раніше не стикалися з цим питанням, щороку вважають, що цей податок був щойно запроваджений.
Деякі ЗМІ навіть радять звертатися до податкових органів, щоб у них отримати інформацію про те, скільки кожному слід сплачувати.
Насправді все далеко не так.
Цей податок існує в Податковому кодексі України з дня його прийняття.
Щоправда підходи до його регулювання змінювалися. Але останні зміни відбулися на початку минулого року і з того часу новацій не запроваджувалося.
Чому ж щоразу, коли настає липень, пересічних громадян починає турбувати питання сплати цього податку?
Тому що більшість фізичних осіб ототожнюють свій обов’язок зі сплати податку з обов’язком податкового органу до 01 липня повідомити платника податку про його розмір.
Чи є обов’язок?
Зокрема, відповідно до пунктів 266.3.2. та 266.3.3. ПК України база оподаткування для фізичних осіб обчислюється податковим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Дані безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
У свою чергу, база оподаткування для юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно. Враховується загальна площа кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
Отже, стаття актуальна лише для фізичних осіб. А юридичні особи справді зобов’язані самостійно визначати, в якому розмірі їм слід платити «податок на розкіш».
Згідно з пунктом 266.7.2. ПК України податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку податковим органом до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Відповідно до пунктів 266.10.1., 266.10.2. ПК України податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо податковий орган не вручив податкові повідомлення-рішення у строки, фізичні особи звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.
Найголовніше
Пункт 266.10.3. ПК України говорить про те, що податкове зобов’язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 102.1 ПК України податковий орган має право провести перевірку та самостійно визначити зобов’язання платника не пізніше 1095 дня після граничного строку:
– подання податкової декларації,
– сплати грошових зобов’язань, нарахованих податковим органом.
Але податкова декларація з цього податку фізичними особами не подається. А відсутність врученого податкового повідомлення-рішення свідчить про те, що податковий орган не нарахував грошове зобов’язання.
При цьому вищезазначена конструкція пункту 266.7.2. ПК України свідчить про те, що податковий орган щороку до 01 липня може нарахувати грошове зобов’язання лише за базовий податковий (звітний) період (рік).
Отже, якщо податковий орган до 01 липня не надіслав податкове повідомлення-рішення за попередній рік, то у фізичних осіб не виник обов’язок сплачувати «податок на розкіш». І вже не зможе виникнути.
При цьому в наступному році податковий орган не зможе нарахувати до сплати податку більше, ніж за попередній рік.
Насамкінець, згідно з пунктом 266.7.3. ПК України платники податку лише мають право звернутися із заявою до податкового органу для проведення звірки. Проте не зобовязані цього робити.
Отже, в разі бездіяльності податкового органу щодо нарахування податку, не варто квапитися з його відвідуванням та зі сплатою податку.
Про вичерпний перелік податків та інших платежів при купівлі-продажу житла можна прочитати за цим посиланням. Статтю про ризики заниження вартості житла в договорах купівлі-продажу – читайте тут.
