«Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» (МРГ) – це спільний проект ПРООН та ЄС, який спрямований на пропагування сталого місцевого розвитку в Україні.  Цей проект направлений на  покращення умов проживання людей у сільській і міській місцевості по всій країні.

Одними із таких сіл Запорізької області, стали Козалугівка, Гришине, Світле та Балкове. Там проект від ПРООН реалізується з 2015 року і робить успішні кроки у майбутнє.

Похмура погода, яка була з самого ранку, збиралася зіпсувати всю мандрівку, однак цього зробити не вдалося. На під’їзді до села Світле журналістів сайту «RegionNews» зустрічали привітні люди на «Жигулях» синього кольору.

Яна Мюрзей, бухгалтер СОК «Відродження-2015», та її чоловік почали розповідати про плюси та проблеми, з якими вони зіткнулися, з самого початку, як тільки ми сіли до авто.

– На шляху до позитивного результату завжди є низка проблем та перешкод. Так і у нас було, – розповідає головний бухгалтер.

Допомога поруч

СОК «Відродження-2015», який зараз налічує більше 80 членів, був створений пару років тому і вже успішно реалізував один мікропроект спільного проекту ПРООН та ЄС «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду».

Перша, так би мовити, хвиля допомогла кооперативу придбати декілька дуже важливих станків, які не просто полегшують життя, однак і допомагають створювати робочі місця. Так, Яна Мюрзей розповідає, що вироблений обладнанням продукт: масло, екструдер, паливні брикети, кооператив реалізувати на ринку не може, однак люди, які входять до кооперативу можуть з легкістю самостійно робити свій невеличкий бізнес.

– Роботи в селі немає, – розповідає голова кооперативу Ірина Беліца, – Молодь їде до великих міст, а ті, хто лишається, живуть за рахунок городу та тваринництва. До нашого кооперативу входять люди з чотирьох сіл – Козалугівка, Гришине, Балкове, Світле.

Перший станок, який був придбаний, став прес ударно-механічний «Скорпіон СП 50-35». Цей прес допомагає робити паливні брикети з всіляких відходів виробництва. Так, наприклад, брикет із соняшника може з легкістю замінити вугілля.

– Наші села не газифіковані, тому у всіх стоїть пічне опалення. Якщо порівняти, то  один кілограм вугілля виробляє 1 кілоджоуль енергії, а один кілограм паливних брикетів – 0,8 кілоджоуля. Однак тепловіддачу він має величезну. Можна спалити мішок вугілля і нічого не відчути, а можна спалити мішок брикетів і будинок прогріється набагато краще і швидше, – розповідає Яна Мюрзей.

Також по першому мікропроекту кооперативу вдалося придбати Екструдер ЕКЗ 95. Екструдер – це спеціальне обладнання, яке робить із зерна щось схоже на кукурудзяні палички. Завдяки великій термічній обробці це зерно дезінфікується, знищуються комахи, а також воно краще засвоюється організмом. Цікаво, що не тільки свині чи інша домашня худоба їсть такий екструдер, але і собаки із задоволенням ласують продуктом.

– Якщо порівняти із простим зерном, то екструдер тваринам засвоюється набагато легше, – розповідає Ірина. – Зерно може не перетравитися та засвоїтися тільки на 30-40%, а екструдер засвоюється на 80%. Це дуже вигідно та економно.

Кооператив «Відродження-2015» може похизуватися ще і польським подрібнювачем гілок, який приєднується до трактора та домотає очищувати від великих та маленьких гілок площу.

Один із найбільших станків у кооперативу – це Сушарка СП05. Вона складається із печі, приймаючої чаші та декількох великих труб. Схема роботи дуже проста: треба засипати сиру траву, сіно до приймаючої чаші, через великі труби подається гаряче повітря, яке висушує траву та видає готовий продукт у кінці. Гаряче повітря подається за рахунок роботи великої печі, яка знаходиться у сусідньому приміщенні.

Також у «Відродження» є обладнання для виготовлення олії. Станок дуже схожий на прилад, яким користуються більшість домогосподарок, чавилка соку. Прес, який виробляє олію, чавить насіння соняшника, відходи викидає через спеціальне відділення (з них можна робити паливні брикети), а олію зливає у тару. Потім сіра і неапетитна олія стоїть, осад опускається униз і виходить красива, золота сиродавлена олія.

Через терени до зірок

 Однак не все відразу було добре, і не всі станки відразу працювали як того хотів кооператив.

Один із перших станків, який отримав кооператив, став прес ударно-механічний «Скорпіон СП 50-35». Через деякий час після використання, люди почали помічати, що опалювальні брикети виходять не такі, як у інших. Вони рвалися, розвалювалися. Перше, куди звернулися головний бухгалтер Яна Мюрзей та голова кооперативу Ірина Беліца, став постачальник. Він дав телефон виробника, щоб кооператив міг безпосередньо звернутися до нього зі своєю проблемою.

– Що ми тільки не робили: зв’язувалися з ними по «Skype», надсилали відео, розповідали про свою проблему. Ми,  навіть, їздили у інші села, де також є таке обладнання. Намагалися запікати брикети власноруч, шукали відео в інтернеті. Однак, виявилося, що для того, щоб повністю розібратись у цій проблемі, треба везти прес на завод-виробник, – згадує цю історію Мюрзей.

Звичайно, як розповідає нам далі головний бухгалтер, везти станок на виробництво це неймовірно дорого для неприбуткової організації. Найняти кран, велике авто, витратити час. Набагато легше було знайти рішення на місці. На щастя, кооперативу «Відродження» це вдалося зробити. Рішенням став розумний хлопець на ім’я Сергій Мальцев. Він допоміг повністю переробити молоток, чашу та матрицю, які вийшли з ладу.

– Ще одна проблема, яка трапилася нам на шляху, це відмінність українського та польського обладнання. Так, з першим мікропроектом ми придбали подрібнювач гілок, який чіпляється на трактор і працює від нього. Цей подрібнювач перемелює великі гілки на малесеньку тріску, якою також можна опалювати будинки, – згадує Ірина Беліца.

Як тільки прийшло це обладнання, виявилося, що польський подрібнювач неможливо поєднати до українського трактора. Механізм не підходить і треба купувати перехідник.  Зараз цієї проблеми вже немає, перехідник придбаний, а подрібнювач гілок працює на радість людям.

Все як у людей

 Перший мікропроект, який вже успішно реалізований у селах Токмацького району, коштував ПРООН, ЄС та кооперативу – 553 000 гривень. За умовами проекту 80% виділяє ПРООН, а інші 20% збирають члени кооперативу.

– Якби не «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» у наших селах все так би і залишилося на місці. Проект нам дуже допоміг. Тепер все стало набагато краще, – розповідає Ірина. – Раніше, щоб зробити екструдер нам потрібно було їхати до фермера, у якого був станок, за 10 кілометрів. Зараз набагато економніше, не треба витрачати гроші на бензин, свій час.

– Це Ірина говорить про екструдер. А якщо взяти старенькі бабусь, які не можуть піти до посадки та нарубати собі дров для опалення будинку. Зараз їм набагато легше. Прийшов з тачкою, взяв брикетів та опалюй собі будинок, живи у теплі, – додає Яна.

Заздрість чи конкуренція

 На шляху кооперативу та реалізації першого мікропроекту стали не тільки проблеми з обладнанням, а й людський фактор.

Так, як розповідають голова «Відродження» та головний бухгалтер, через місяць після урочистого відкриття біля будівлі, де знаходиться обладнання, відбулася пожежа. Завдяки добрим людям, катастрофи вдалося уникнути. Однак, ця подія не була простою випадковістю.

Урочисте відкриття відбулося восени, погода більше, ніж волога, ніякого суховію і близько немає. Сухе сіно, яке зайнялося, мов сірник, не могло це зробити само по собі. Звичайно члени кооперативу були не просто обурені. Вони викликали на місце події поліцію, хотіли розслідувати справу, але через нестачу доказів, провадження довелося закрити.

Світле майбутнє

 У планах кооперативу наразі стоїть другий мікропроект. По ньому вони хочуть придбати два Шнеки. Це обладнання потрібно для розвантажування авто, які приїжджають із зерном. Шнек – це такий конвеєр, завдяки якому, люди не будуть вивантажувати зерно лопатами, що значно облегшить роботу.

Також по другому мікропроекту «Відродження» вже придбало сепаратор, який розділяє зерно на 1-4 сорт, та чекають крупорушку, що допоможе робити каші для людей: горохову, пшеничну, ячну.

– Плануємо придбати ще зашивач мішків, ваги складські та пакувальник по кілограму та по п’ять кілограмів, – зазначає Яна. – Все хочемо поставити протягом місяця.

Катерина ШЕВЧЕНКО