П’ять наймасштабніших схем у сфері державної медицини, які знищила Уляна Супрун, чим нажила собі могутніх ворогів.
5 лютого Окружний адмінсуд Києва за позовом депутата від Радикальної партії Ігоря Мосійчука тимчасово відсторонив Уляну Супрун від виконання обов’язків голови МОЗ. Вона, мовляв, некомпетентна і досі має американське громадянство.
Однак є більш фундаментальне пояснення того, чому прізвище голови МОЗ не зникає із заголовків новин.
Супрун, колишня американка, яка приїхала на батьківщину предків робити реформи, стала флагманом цих змін. Наприкінці минулого року НВ опитав півсотні експертів, намагаючись дізнатися, кого вони вважають головним реформатором країни, – і більшість віддали голоси саме за Супрун. Розпочаті нею зміни настільки масштабні, що розбурхали всю країну і торкнулися мільйонів українців.
При цьому чиновниця з літа 2016 року живе і працює в статусі “в. о.”, тому що вже 2,5 року в Верховній раді не можуть знайти достатньої кількості голосів для її призначення повноцінним міністром.
Чи не з перших днів роботи Супрун на чолі МОЗ проти неї почали вести боротьбу опоненти – як авторитетні медики, так і народні депутати.
Розпочаті нею зміни настільки масштабні, що розбурхали всю країну і торкнулися мільйонів українців
Профільний парламентський комітет з питань охорони здоров’я, очолюваний Ольгою Богомолець, і зовсім став колективним ворогом Супрун – там двічі намагалися зняти чиновницю з посади.
На думку Олексія Шершньова, співвласника мережі клінік Ilaya, постійні спроби звільнити і. о. міністра відбуваються тому, що проведена Супрун та її командою реформа зачіпає інтереси тих, хто сидить або сидів на корупційній ренті. “Вони її [Супрун] сприймають як загрозу”, – говорить Шершньов.
А Дмитро Шерембей, керівник пацієнтської організації 100% здоров’я, пояснює, що навіть позов Мосійчука в цьому аспекті не випадковий. Радикальна партія, за його словами, пов’язана з Опозиційним блоком і тими його членами, які раніше заробляли на медицині. Зокрема, мова йде про екс-міністра охорони здоров’я Раїсу Богатирьову. “У них вже 2,5 року немає доступу до корупційних схем, і вони хочуть це повернути”, – стверджує Шерембей.
За оцінками активіста, на держзакупівлі ліків бізнесмени від медицини отримували частку в 40% з кожного витраченого державою 1 млрд грн.
У чому суть медичної реформи Уляни Супрун і чому це комусь не подобається
У ті часи, коли Богатирьова керувала Міністерством охорони здоров’я, відповідним комітетом Ради командувала теж регіоналка Тетяна Бахтєєва. Сьогодні вона є депутатом Оппоблоку і входить до складу членів все того ж комітету.
НВ відібрав п’ять найбільш грошових схем у сфері державної медицини, які знищила Супрун і її команда.
1. Лікування держзакупівель
У 2015-му Україна перейшла на держзакупівлі ліків через міжнародні організації.
У підсумку, за даними Рахункової палати, бюджет став щорічно економити 40% від сум, виділених на ці цілі. Наприклад, у 2018-му на держзакупівлі ліків пішло 5,9 млрд грн. Відповідно економія склала 2,36 млрд грн.
Рішення про міжнародних посередників потрібно щороку продовжувати на рівні уряду, що регулярно і робив МОЗ Супрун.
Зараз відомство користується послугами трьох великих міжнародних організацій: Crown Agents, Програма розвитку ООН та UNICEF.
Заощаджені гроші МОЗ спрямовує на придбання додаткових ліків, наприклад для лікування лейкозу.
На сьогодні за одним лише напрямком дорослої онкології 90% препаратів закуповуються дешевше, ніж у 2014 році, говорить Олена Щербан, керівник медичного напрямку ЦПК. Для прикладу вона наводить ціну популярного в онкології препарату Бікалутамід: вона знизилася в 19 разів.
Чому так сталося? Вікторія Тимошевська, директор програми громадського здоров’я Міжнародного фонду Відродження, відповідає просто: у справі держзакупівель ліків з’явився громадський контроль і одночасно зникла корупція.
Раніше держава закуповувала препарати на тендерах. А їх переможцями, як правило, ставали компанії, пов’язані з відомими в фармбізнесі людьми, пояснює Щербан. Вона називає їхні прізвища: бізнесмени Олена Миронова і Петро Багрій, а також Богатирьова.
Компанія Миронової Людмила-Фарм, за даними дослідницької компанії SMD, після реформи в рази скоротила свою частку в держзамовленні: в 2017-м у неї залишилося лише 1,2%.
Фірма Фармадіс Багрія до реформи також вигравала помітну частину тендерів. Але до 2017-го, за оцінками SMD, її успіхи скоротилися в рази, – до 1,8% від загального числа держконтрактів.
Вестерфарма, компанія Богатирьової, була в минулому ключовим постачальником препаратів для хворих на СНІД в рамках програми закупівель МОЗ. У грудні 2014-го фірма отримала 50 млн грн передоплати за ліки. Однак, за даними ЦПК, так нічого і не поставила. Після цього Вестерфарма зникла.
Мала свій інтерес у сфері держзакупівель і Богомолець, переконана Щербан. За її словами, Ігор Кирилюк, четвертий чоловік голови парламентського комітету з охорони здоров’я (яка тепер стала ще й кандидатом в президенти), є партнером адвокатської фірми Паритет і обслуговує ряд великих вітчизняних фармкомпаній. “Я особисто чула, як Богомолець говорила, що лобіює інтереси українських фармвиробників, яким закупівлі ліків через міжнародні організації принесли проблеми”, – зізнається експерт.
Богомолець на прохання НВ про коментарі не відгукнулася.
2. Реанімація сердець
Три роки тому МОЗ розпочало реформу системи лікування серцево-судинних захворювань.
Відомство Супрун майже втричі збільшило закупівлю стентів – розширювачів судин, необхідних для екстрених операцій при гострому інфаркті. У результаті у більшої кількості людей з’явився шанс на порятунок, а закупівельна ціна стентів впала з 2,5-9,8 тис. грн. до 2-3,4 тис.
Міністерство змінило і систему їхнього розподілу. Раніше відомство передавало ці розширювачі для безкоштовної установки пацієнтам (не всім, а тільки екстреним) обласним управлінням охорони здоров’я. Розмір партії залежав від чисельності населення регіону. Тепер МОЗ спрямовує стенти лікарням з урахуванням кількості проведених ними операцій.
Серед критиків реформи опинився Борис Тодуров, голова київського державного Інституту серця.
Цей лікувальний заклад встановлював та встановлює значну частину стентів – в областях лише у деяких лікарень було обладнання, необхідне для подібних операцій. Про це кажуть у МОЗ.
Зараз же міністерство стало розвивати регіональну мережу центрів, здатних проводити стентування. І хоча в розпорядження Тодурова тепер стало потрапляти більше стентів для безкоштовної установки, у клініки з’явилися конкуренти. А адже до 2016-го частина невикористаних в областях безкоштовних стентів поверталася до столиці, що і дозволяло Інституту серця проводити подібні операції за гроші.
Інститут серця продовжував брати плату з пацієнтів за установку державних стентів і після початку реформи
“Раніше частину стентів тримали в ящиках, щоб дати кому потрібно. Жодних критеріїв розподілу не було. Процес відбувався безконтрольно”, – пояснював раніше виданню Insider Олександр Лінчевський, заступник міністра охорони здоров’я.
Інститут серця продовжував брати плату з пацієнтів за установку державних стентів і після початку реформи. За словами Тодурова, держбюджет оплатив лише вартість стентів, а на частину видаткових матеріалів і амортизацію обладнання грошей не виділив.
Але Лінчевський запевняє: інститут отримав не тільки самі стенти, але і все інше.
Розслідування програми Наші гроші показало: у 2015 році термінова операція з установки чотирьох стентів в інституті Тодурова обійшлася одній з пацієнток у 200 тис. грн. Загальну кількість подібних операцій встановити важко.
Як з’ясували Наші гроші, головлікар і члени його сім’ї могли заробляти ще й на закупівлі.
За два роки фірма Профі Ко, засновником якої був зять голови Інституту серця, отримала від інституту близько 15 млн грн за поставки товарів. З них понад 13 млн стали результатом перемоги Профі До на двох тендерах, на яких інститут купив шовні матеріали за ціною вище ринкової.
Як відзначили в своєму розслідуванні Наші гроші, паралельно МОЗ теж купував шовні матеріали та забезпечував ними Інститут серця безкоштовно.
За оцінками ЦПК, клініка Тодурова регулярно отримувала ліки за ціною вище ринкової.
Сам Тодуров в декларації за 2016 рік при офіційній зарплаті в 173 тис. грн вказав 11 млн грн заощаджень.
На прохання НВ про коментарі Тодуров не відповів.
3. Подолання інсулінозалежності
У 2017 році з подачі команди Супрун в Україні почав працювати єдиний електронний реєстр інсулінозалежних пацієнтів. Всіх хворих на цукровий діабет, яким регулярно потрібні ін’єкції інсуліну – внесли в захищену комп’ютерну базу, яку бачить тільки лікар і провізор. Перший виписує електронний рецепт на цей препарат. А другий, звіряючись з реєстром, видає його хворому безкоштовно або за пільговою ціною.
Різниця в 46 тис. хворих оплачувалася з державного і місцевих бюджетів
В Україні офіційно, за документами, отримували інсулін 220 тис. пацієнтів. Але після того як запрацював реєстр, їх раптом стало 174 тис., розповідає Лінчевський.
Різниця в 46 тис. хворих оплачувалася з державного і місцевих бюджетів, уточнює заступник міністра. “Є різні схеми, як заробляли департаменти [охорони здоров’я при міських і обласних адміністраціях], – розповідає він. – Хтось завищував ціни на інсулін, хтось виписував [рецепти на нього] мертвим душам”.
Йдеться про чималі суми: за оцінками Лінчевського, раніше держава закуповувала інсулін на 1,4 млрд грн, а в 2018-му на ці цілі бюджет витратив 1,2 млрд грн.
4. Пігулка для вищої школи
МОЗ уже давно продавлював реформу оцінки знань студентів-медиків.
І домігся свого: з цього року якість вузівської освіти почнуть оцінювати по-новому.
Раніше студенти здавали тільки іспит КРОК – тест їхніх лікарських знань, який приймав спеціальний центр при Міністерстві охорони здоров’я. Тепер до нього додалися три іспити: з іноземної мови, клінічний з практичних навичок, а також міжнародний з основ медицини. Останній готує всесвітня рада медичних екзаменаторів, розповідає Лінчевський. А відповіді перевіряють за кордоном.
Всі ректори мріють його [міжнародний іспит] “вбити”, тому що він заважає продавати дипломи, особливо іноземцям
Новації зроблять перевірку знань більш об’єктивною і скоротять корупційні ризики. Адже традиційне тестування, як запевняє Лінчевський, можна було купити – приблизно за $3,5-4 тис. З міжнародним іспитом подібну операцію не провернеш.
Тому-то проти нововведення виступили ректори вузів. “Істерика фантастична, – каже Лінчевський. – Все ректори мріють його [міжнародний іспит] “вбити”, тому що він заважає продавати дипломи, особливо іноземцям”.
На грунті новацій у МОЗ виник конфлікт з Катериною Амосовою, ректором столичного Національного медуніверситету. У лютому 2018 року її вуз не уклав договір із Центром тестування, через що студенти-стоматологи не могли скласти кваліфікаційний іспит. МОЗ тут же розірвав контракт з Амосовою, проте вона відновилася через суд.
Загалом скандального ректора звільняли тричі: в останній раз 8 січня 2019-го. Однак через два тижні той же Окружний адмінсуд Києва, який зараз розглядає позов Мосійчука до Супрун, призупинив наказ про звільнення Амосової. А також заборонив будь-кому окрім неї займати посаду ректора.
5. Оздоровчі процедури для лікарень
З 2016 року кожна лікарня в Україні зобов’язана публікувати список наявних у неї ліків на доступних для пацієнтів місцях, оновлюючи цю інформацію щотижня.
Наявність ліків, придбаних за бюджетні кошти, можна тепер перевірити і на сайті eliky.in.ua.
Лікарні приховували від пацієнтів препарати, які купувалися за держрахунок
За словами самої Супрун, до цього лікарні приховували від пацієнтів препарати, які купувалися за держрахунок, перепродавали їх аптекам, які часто знаходилися в самому ж медзакладі.
Резонансний приклад подібних схем МОЗ виявив під час перевірки дитячої спеціалізованої лікарні Охматдит влітку 2018 року.
Виявилося, що 12 препаратів, які батьки маленьких пацієнтів регулярно купували на вимогу лікарів лікарні в аптеках, припадали пилом на складі. Причому це були ті самі безкоштовні ліки. Крім того, у лікарні виявили понад 8 тис. одиниць прострочених лікарських засобів більш ніж на 10 млн грн.
Автори: Катерина Шаповал, Іван Верстюк
