Після підписання Президентом України закону, який позиціонували як такий, що забороняє вирубку лісів і має зберегти природу, екологи заговорили про те, що в документі “зашите” зовсім інше значення. За словами фахівців – закон не забороняє вирубку, а навпаки – дозволяє її. При цьому зазначають – 100% стверджувати, що народні депутати, які вносили правки до законопроекту мали злий умисел не можна, можливо закон вийшов таким через некомпетентність “правників”.
“Цей закон направлений на погіршення ситуації, а не на захист лісів. Закон ухвалили не для захисту довкілля, а з прихованою метою – збільшити ресурси для лісозаготівлі, щоб можна було більше у Карпатах вирубати деревини на законних підставах. Він суперечить Конституції, адже погіршує стан природи”, – переконаний консультант з ведення лісового господарства Дмитро Карабчук, пише LB.
Слід сказати, правки між першим і другим читанням до законопроекту, який розробляли депутати попереднього скликання, вносили чинні парламентарі Олег Бондаренко (“Слуга народу”) та Степан Івахів (депутатська група “За майбутнє”) . Саме вони, на думку екологів, погіршили ситуацію і фактично дозволили вирубку лісів. Із баченням екологів причетні нардепи частково погоджуються і визнають, що в законі дійсно є суперечливі пункти і запевняють, що їх можна уточнити через нормативні акти Міністерства енергетики й захисту довкілля.
Детально закон та точки зору усіх сторін досліджували журналісти LB.
Які правки внесли депутати?
В Україні 2000 року ухвалили закон “Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону”. Він запровадив мораторій на рубку лісів на 10 років. Закон втратив чинність 2011 року, зараз депутати вирішили продовжити мораторій.
Де-факто правками Бондаренка й Івахіва дозволяються:
- Рубки головного користування у високогірних лісах (вище 1100 метрів над рівнем моря). Ще їх називають промисловими рубками, бо вони проводяться для заготівлі деревини;
- Поступові рубки – рубки, під час яких дерева вирубують за кілька прийомів;
- Санітарні рубки – вирубування хворих та пошкоджених дерев;
- Використання будь-яких видів техніки під час лісозаготівлі.
На думку Карабчука, депутати могли внести ці правки через власну некомпетентність.
“Я схильний думати, що люди можуть не бути спеціалістами у цій галузі – вони точно не є лісівниками. Так виглядає, що вони або не розібралися, або хтось їх попросив ці правки внести, а вони не з’ясували, що стоїть за цими словами. Це яскравий приклад використання депутатів”, – вважає Дмитро Карабчук.
Дмитро Карабчук, консультант з ведення лісового господарства
На запитання LB.ua, навіщо було вносити такі правки, Бондаренко відповів: “Було побажання удосконалити цей закон”.
У чому небезпека?
- Легалізація промислових рубок
Найбільший недолік закону – дозвіл рубок головного користування у високогір’ях, які попереднім законом були заборонені, розповідає консультант з питань лісів Дмитро Карабчук. Тепер законом заборонені суцільні рубки, але дозволені інші види – вибіркові, поступові.
Однак навіть для суцільних рубок внесли суперечливу поправку. Автори визначили їх як “рубки, під час яких передбачається вирубка деревостану за один прийом, крім останнього заходу поступової рубки”. Це означає, що вирубувати ліс можна буде у декілька прийомів, залишаючи 0,5-1,5 метрові дерева.
Аналітик організації “Екологія-Право-Людина” Петро Тєстов вважає, що дозвіл промислових рубок зводить нанівець головну мету закону – обмежити вирубування лісів.
“Цей закон збільшує можливості проведення рубки в Карпатах: знову дозволені рубки головного користування у лісах на висоті понад 1100 тисяч метрів і у берегозахисних лісах, що раніше було заборонено. Загалом у промислових рубках нічого поганого немає, бо деревина потрібна. Але в окремих категоріях лісів, які найцінніші (наприклад, високогірні в Карпатах чи берегозахисні), такі рубки шкідливі. Основна функція таких лісів – екологічна, а не заготівля деревини”, – пояснює Петро Тєстов.
Натомість консультанти, які допомагали депутатам писати законопроект, не вважають промислові рубки небезпечними.
“Якщо ми почитаємо правила рубок головного користування у гірських лісах Карпат, то дізнаємося, що тривалість цих рубок – 30-40 років. За цей час ліс виросте, мабуть, на два-три метри, тобто ці рубки є екологічними. Вони не знищують ліси повністю, а дають можливість природного поновлення лісу. Нічого погано немає, що ці рубки лишаються”, – переконував директор ГО “Київський еколого-культурний центр” Володимир Борейко.
2. Під виглядом санітарних рубок можна буде заготовляти деревину
У законі сказано, що санітарні вирубки заборонені, “крім розробки суцільних вітровалів і буреломів, а також суцільно вражених шкідниками і хворобами насаджень”. Саме цю правку внесли Бондаренко та Івахів. На думку співрозмовників LB.ua, насправді санітарні рубки будуть дозволені, адже найчастіше їх проводять саме через ці причини.
“Закон не відповідає заявленій меті – декларується заборона суцільних санітарних рубок. Насправді вона дуже формальна. Жодних заборон фактично немає”, – стверджує аналітик організації “Екологія-Право-Людина” Петро Тєстов.
Петро Тєстов, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина»
Як пояснює еколог, у теорії санітарні рубки корисні для лісу, але в Україні у 99% випадків їх проводять не відповідно до нормативів, а виключно з ціллю лісозаготівлі.
“Окрім того, немає зовнішнього контролю за призначенням санітарних рубок. Визначають, чи хворе дерево, лісопатологи, які підпорядковані Держлісагенству і фінансуються лісгоспами. Тому рубки дуже часто призначають необґрунтовано. За таких умов суцільні санітарні рубки так само фактично знищують ліс. З точки зору виконання екологічних функцій лісу, особливо якщо йде мова про Карпати, то краще їх не проводити, пізніше ліс нормально сам відновиться”, – пояснює Петро Тєстов.
3. Захищає 1% лісів
Закон стосується переважно ялицево-букових лісів (хоча є й інші статті – наприклад, про мораторій на рубку у природоохоронних зонах). Екологи вважають, що документ треба вдосконалити і поширити його дії на інші види лісів, адже ялицево-букових у Карпатах лише 1%.
“Закон встановлює обмеження для рубки на схилах лише для ялицево-букових лісів. Раніше було для всіх. Зменшується категорія лісів, які були захищені. Це негативно впливатиме на екологічний стан Карпат. Інші категорії екологічно чутливих лісів будуть також підпадати під рубки головного користування”, – пояснює Дмитро Карабчук.
4. Дозволяє використовувати трактори, які пошкоджують ґрунт
Старий закон дозволяв використовувати для вивезення дерев тільки колісні трактори. Бондаренко правкою слово “тільки” замінив на “переважно”, чим дозволив використовувати гусеничний транспорт.
На прес-конференції директор “Київського еколого-культурного центру” Володимир Борейко пояснив, що такі зміни потрібні були, аби дозволити завезення з Європи нової техніки з гусеничною тягою, яка, за його словами, не буде пошкоджувати ґрунт. Однак консультант з питань лісів Дмитро Карабчук вважає, що цією нормою скористаються, аби і далі використовувати небезпечні гусеничні трактори.
“У цьому законі є проблема гусеничних тракторів, які дуже старі і використовуються у Карпатах для перетягування деревини. Ці трактори заборонені з 2005 року. По факту усе ж лісозаготівельники користувалися старою технікою, але вона була поза законом. Через суди і за допомогою правоохоронних органів можна було впливати на ситуацію – забирати старі трактори і заміняти безпечнішими. Гусеничні трактори руйнують ґрунт, паливно-мастильна олива потрапляє у землю, воду, чим їх забруднює”, – розповідає про небезпеку для природи Карабчук.
Як це пояснюють автори?
Після того, як екологи здійняли галас, депутати зібрали прес-конференцію. Голова екологічного комітету Ради Олег Бондаренко відзначив заборону рубок в об’єктах природно-заповідного фонду. Мораторій на вирубку лісів у національних природних та регіональних ландшафтних парках екологи вважають найголовнішим і єдиним досягненням нового закону.
“Новим законом забороняються суцільні рубки головного користування, суцільні санітарні рубки, суцільно-відновлювальні рубки. Таким чином ми заборонили більшу кількість рубок. Цей закон спрямований на врегулювання дуже важливої проблеми, а саме на заборону, а не на відновлення можливості вирубування лісів”, – стверджував Бондаренко попри те, що екологи вважають геть інакше.
Бондаренко визнав, що існують “спірні питання” та запевнив, що вони будуть врегулювані нормативними актами Міністерства енергетики й захисту довкілля. Наприклад, план промислових рубок затверджують міністерство і Держлісагентство. Якщо вони не дадуть погодження, то рубки не почнуться. Також міністерство обіцяє коригувати санітарні рубки окремою інструкцією.
“Ми розуміємо що деякі положення з цього закону є суперечливими, викликають зауваження, є модне слово – контраверсійними. Ми поспілкувалися з Мінекоенергетики, яке запевнило нас, що для того, щоб цей закон ефективно діяв і були попереджені можливі зловживання, міністерством буде розроблена інструкція із впорядкуванням лісового фонду України”, – зазначив Бондаренко.
Консультант з питань лісозаготівлі Дмитро Карабчук вважає, що акти міністерства хоч і можуть обмежити законопроект, але зрештою треба буде змінювати законодавство.
“У теорії вони можуть призупинити процес чи зробити його затрудненим, але будь-яка постанова Кабміну чи наказ міністерства матимуть другорядну силу. Завжди сила закону буде вищою. Якщо хтось хоче використати норму закону і почне судову тяганину, то невідомо, чим воно закінчиться, тому рекомендація – так, потрібно розробити другорядні акти, які не дали б діяти закону у цій частині. Але питання зміни законодавства лишається”, – пояснює Карабчук.
Хоча акти Мінекоенергетики і можуть тимчасово зупинити дію закону, однак екологи все ще занепокоєні.
“Побоювання нікуди не ділися. Те, що вони задекларували бажання виправити недоліки, це добре. Але досвід роботи в Україні показує, що не завжди дії відповідають словам. Ми сподіваємося, що в даному випадку слова будуть дотримані. Ми вітаємо конструктивну позицію депутатів, але побоювання ми не знімаємо, бо по суті не почули жодних заперечень”, – каже еколог Петро Тєстов.
