Всього має бути в міру! Експертка розповіла, як захоплення порно може викликати спустошення та агресію 18+

«Я буду в себе в кабінеті. Наодинці з самим собою. В інтернеті купа нової порнографії, сама по собі вона скачатися не може», – цитата з серіалу «Доктор Хаус»

Порно, в нашому суспільстві споживання задоволень – величезна індустрія куди, на цей час, йде понад 50% світового інтернет-трафіку. Дослідження показують, що існують люди, які лише іноді стикаються з порно, а є ті, хто є порнозалежними. Це можна порівняти з тим, що бувають любителі аперитиву перед їдою, а є ті, хто вже не може заснути без випивки. Для них час без порно, це скоріше ломка в очікуванні все нової порції спиртного, і стан «порно-тверезості» вже не є для них стабільним і нормальним психологічним станом.

Психіка людини влаштована так, що вона вимагає все більше і більше задоволення, доза повинна весь час збільшуватися. Так само і в порно. Якщо ми згадаємо порно картинки столітньої давнини, поширювані в чоловічих салонах, серед джентельменів або навіть серед робітничого класу, то це були цілком нешкідливі сцени в центрі яких були оголені дівчата. Дуже рідко, але зустрічалися сцени, де дівчата були з елементами БДМС, або ознаками домінування. Але це було більше пов’язане з особливостями патріархальної культури, де домінування чоловіка в реальному житті вимагало якоїсь компенсації через сексуальні фантазії.Я б хотіла подумати про те, як би зараз виглядало суспільство, де порно не встановлює норми і правила того, як ми повинні займатися сексом і що ми повинні при цьому робити і відчувати і як виглядати.

Я понад 20 років перебуваю в системі освіти і бачу, що в сучасному світі порно стало учителем номер один у сфері статевого виховання. І як викладач, я весь час запитую себе, яку навчальну програму використовує цей учитель? Звідки вона з’явилася і які цілі переслідує?

Є ще дослідження проведене в 2005 році Ганною Бріджит і її робочою групою, де з грудня 2004 по червень 2005 року було розглянуто 50 випадкових з понад 300 найбільш продаваних порно-фільмів в США, з яких випадковим чином вибрано до 350 статевих сцен. Вчені виявили, що з 10 сцен 9 включали в себе фізичну агресію: шльопки по обличчю, встромлення члена в горлянку і хапання за волосся, іноді навіть їх видирання. А 5 з 10 сцен включали в себе образи, так звані «брудні слова», де найпоширенішими словами були сука і повія. Понад 95% людей, що піддавалися агресії в порно фільмах, були жінки. І їх типова реакція на агресію була нейтральна – посмішка або навіть прохання повторити це ще. Тобто абсолютно протилежна тій реакції, яку ми очікуємо в реальному житті. Наприклад, ви йдете тримаючись за руку зі своїм супутником в парку. Тут ні з того ні з сього він дає вам ляпаса. Невже від цього можна отримати задоволення? Ось в порно нам іноді нав’язують таку думку.

Знову хочу повернутися до того, що говорила раніше. Якщо порно так сильно впливає на нашу сексуальну культуру, то які посили воно несе? Які норми і стандарти воно створює? Ми ж розуміємо, що людина звикає до того, що її оточує і через якийсь час щиро вважає, що це і є нормальною поведінкою.

Якось до мене прийшов один молодий чоловік. Його цікавило чи варто застосовувати до своєї дівчини агресію під час сексу, як це показують в порно. Він не чув від неї криків, тому вважав, що не досить вправний в сексі. Був впевнений, що не задовольняє її, тому фільми для дорослих стали для нього певним орієнтиром. Одного разу з його вуст пролунало наступне запитання: якщо почну душити дівчину під час статевого акту, можливо тоді вона почне стогнати? Але як зрозуміти, що вона буде стогнати від задоволення, а не від болю? Тобто, у людини не вистачило загальної сексуальної освіченості, щоб зрозуміти, що відповіді не варто шукати лише в дорослих фільмах. Думаю, хлопець не розмірковував до яких негативних наслідків могли призвести експерименти з удушенням партнерки. Ще раз наголошую, чоловік прагнув доставити своїй коханій максимальне задоволення, а не шкоду.

Так само з дівчатами. Надивившись порно, вони вважають, що мусять діяти за встановленими стандартами (кричати від задоволення, терпіти побої, просити ще). Хоча дослідження показують, що понад 50% дівчат не хочуть кричати під час сексу. Проте «правила» диктують інше. Багато хто думає, що тільки так вони зможуть показати своєму партнеру, яке отримують задоволення від акту.

Ба більше, ідеальні фігури порно-акторок спонукають дівчат до Лабіопластики (хірургічна операція на жіночих статевих органах). Про операцію мріють навіть дівчатка-підлітки. Вони намагаються сформувати свою вульву під обрані кимось критерії. Фарбують свої статеві органи в рожевий колір. Соромляться свого партнера, якщо вульва не відповідає зображеному на екрані. Мало хто з них задумуються, що більшість порно-акторок зробили безліч пластичних операцій аби досягти успіхів в кар’єрі. До того ж, під час знімання порно-фільмів використовуються світлофільтри, режисери обирають правильні ракурси й т.і.

«Ні, Анастейша, не означає. По-перше, я не займаюся коханням. Я тра**сь … жорстко. По-друге, ми ще не покінчили з паперами, і, по-третє, ти не знаєш, що на тебе чекає. У тебе є можливість передумати. Йдемо, я покажу тобі кімнату для ігор»

Найшкідливішої книгою про сексуальний досвід, я вважаю, книгу «П’ятдесят відтінків сірого», і не тільки тому що там вже при першому статевому акті незаймана дівчина отримує дуже яскравий оргазм (що в принципі не відповідає всім реальним опитуваннями і дослідження відчуттів жінок при першому статевому акті), але ще й тому, що сцени насильства і приниження жінки зведені в ранг мистецтва. І дівчатка, з якими я спілкуюся, приймають описані там сцени і почуття головної героїні як норму, якої вони намагаються тепер відповідати.

Адже по книзі зняли і фільм і, на їхню думку, якщо його показують на широкому екрані і він не заборонений (нема на порно сайті), це означає суспільство його схвалює і книга / фільм відображає ставлення суспільства до сексуальної культури і нормам сексуальної поведінки.

А як бути з дітьми, що зіткнулися з порнографією? Під час телефонної розмови моя знайома з жахом повідомила, що її 9-річний син замкнувся і не спілкується з нею та батьком кілька днів. Він не дає себе поцілувати перед сном, коженого разу коли дивиться на її обличчя у нього починається блювотний рефлекс. Став пісяти в ліжко і прокидатися серед ночі від кошмарів. Після довгих розмов вдалося з’ясувати, що хлопчик підглянув за старшим братом, коли той займався мастурбацією і дивився порно. Найбільше його вразила сцена насильства, де жінка задихалася, коли їй засунули в рот член і змусили ковтати сперму стискаючи при цьому горло. І тепер він вважає, що, коли його батьки залишаються разом або йдуть до спальні – батько робить таке з матір’ю. Дитина зізналася, що тепер боїться, що коли він стане дорослим чоловіком повинен буде робити те саме, адже, начебто, жінкам це подобається. В порно фільмі ж, жінка повзала по підлозі і благала чоловіка зробити їй це ще, і ще раз.

І якщо ми думаємо, що% насильства і агресії в їх сценаріях – данина часу, і людство саме це вимагає, то здивую вас тим, що більшість з порно сценаристів та режсерів тісно співпрацюють з дослідницькими лабораторіями і створюють свої сценарії на основі наукових досліджень людського мозку. Нейробіологи виявили, що порнографія яка має певні види агресії, зламує систему винагородження мозку і викликає маніакальну поведінку і звикання.

У 2014 році доктор Валері Бум, всесвітній авторитет по залежностях (Кембридж), опублікувала революційні результати того, як порно впливає на мозок. Дослідження показало, як залежні від порно мають схожість з наркозалежними. У дослідженні брали участь здорові та порнозалежні волонтери. Це дослідження розвіяло міф про те, що порнозалежні мають сильніший статевий потяг і саме тому вони переглядають постійно порно. Ні, вони хочуть дивитися порно, бо в їх мозку є залежність, яка вимагає отримувати все нові й нові візуальні насолоди. Вони хочуть мати, але в той же час не бажати цього – дуже точна визначення порно залежності. І так, наше суспільство викладає у вільний доступ вербально агресивний матеріал, який однозначно впливає на наші погляди, відносини, сексуальність, близькість і навіть викликає залежність.

Ще раз хочу зазначити, що я не проти порно, але я проти неусвідомленого споживання задоволень.

Для себе я бачу вихід з цієї ситуації, через розвиток сексуальної культури та інформування молоді про ті підводні камені, на які вони можуть наштовхнутися, стрибнувши з головою в порно індустрію. Я вважаю, що потрібно якомога більше про це говорити, запровадити критичне обговорення порно в середовище, де воно найбільш затребуване й де люди не вміють або не розуміють, як мислити критично.

Це так само, як міф про шкоду куріння. Чим більше ми говорили про це, тим більше суспільство погоджувалося з тим, що курити шкідливо. Чи зникли сигарети з нашого життя? Ні. Але їх споживання молоддю стало більш усвідомленим, і заборона куріння в громадських місцях вберегло від бажання палити десятки тисяч людей, які вже виросли в культурі «Не куріння» та вважають це нормою життя.

Я бачу, що просвіта та обговорення призводять до обізнаності і для мене, як для сексолога і екогедоніста, це самий безболісний шлях зниження сексуальної агресії в нашому суспільстві.