26.06.2020 р. було розпочато збір підписів щодо петиції № 6048 з вимогою прийняти рішення про поетапне зниження викидів в атмосферне повітря.
Мотивування петиції зводилося до того, що пересувною екологічною лабораторією та фахівцями ДУ «Запорізький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» за період з 08.01.2020 р. по 24.05.2020 р., в тому числі у вихідні та святкові дні, виявлено 388 фактів перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин, про що є відповідні звіти.
Нормативним обґрунтуванням петиції стала ч. 12 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», згідно з якою якщо за результатами спостережень за станом атмосферного повітря або розрахунковими даними встановлено зони, де внаслідок причин об’єктивного характеру встановлено перевищення нормативів екологічної безпеки, приймається рішення про поетапне зниження викидів забруднюючих речовин підприємствами, установами, організаціями та громадянами – суб’єктами підприємницької діяльності.
Петиція набрала необхідну кількість підписів та була підтримана рішенням міської ради № 54 від 26.08.2020 р.
Цим рішенням було доручено управлінню з питань екологічної безпеки підготувати проекти рішень Запорізької міської ради про звернення до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, а також Запорізької обласної державної адміністрації з вимогою прийняття рішення про поетапне зниження викидів в атмосферне повітря.
На наступну сесію такі звернення були підготовлені, в результаті чого були прийняті відповідні рішення міської ради №№ 28, 29 від 30.09.2020 р. про звернення до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, а також до Запорізької обласної державної адміністрації.
Текст цих звернень ідентичний.
В ньому наводяться досить тривожні статистичні дані щодо стану атмосферного повітря в Запоріжжі.
Резолютивні частини обох звернень, як уже неодноразово помічалося раніше, в черговий раз не містять конкретних прохань чи вимог. В них депутати лише «звертають увагу» адресатів «на виконання ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Спробуємо розібратися, чи є шанс у цих звернень вплинути на позитивне вирішення проблеми атмосферного повітря в Запоріжжі.
Відповідно до ст. 11 згаданого закону викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого:
– на об’єкт другої або третьої групи – обласними державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, строком на 10 років або необмежений строк;
– на об’єкт першої групи – центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, строком на 7 років.
До першої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування.
До другої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування.
До третьої групи належать об’єкти, які не належать до першої і другої груп.
В ролі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища сьогодні виступає Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
В ролі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення наразі виступає Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Постановою КМУ від 13.03.2002 р. № 302 затверджено Порядок проведення та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, організацій та громадян-підприємців.
Відповідно до п. 4 Порядку для отримання дозволу суб’єкт господарювання:
- оформляє заяву;
- готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин;
- проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання;
- проводить оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони;
- розробляє плани заходів щодо: досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин; охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; ліквідації причин і наслідків забруднення атмосферного повітря; остаточного припинення діяльності, пов’язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та приведення місця діяльності у задовільний стан; запобігання перевищенню встановлених нормативів граничнодопустимих викидів у процесі виробництва; здійснення контролю за дотриманням встановлених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди;
- обґрунтовує розміри нормативних санітарно-захисних зон, проводить оцінку витрат, пов’язаних з реалізацією заходів щодо їх створення;
- проводить оцінку та аналіз витрат, пов’язаних з реалізацією запланованих заходів щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря;
- готує інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства.
Обґрунтування обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел здійснюється на підставі Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.03.2006 р. № 108.
Згідно з п. 2.13. та пп. 2.13.1. Інструкції пропозиції щодо дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами надаються для джерел викидів, з яких в атмосферне повітря надходять забруднюючі речовини від виробництв та технологічного устаткування, на які повинні впроваджуватися найкращі доступні технології та методи керування (основні джерела), та для всіх інших джерел за встановленою формою.
Пропозиції щодо дозволених обсягів викидів надаються з урахуванням (у разі потреби) поетапного зниження викидів із зазначенням тривалості кожного етапу та відповідних обсягів викидів.
Надаються пропозиції щодо умов, які встановлюються в дозволі на викиди до:
- технологічного процесу (ця умова уточнює виконання та експлуатацію технологічного процесу та спорудження, в тому числі вибір технологічного процесу, вибір технічного виконання технологічного обладнання, вибір сировини та хімікатів);
- обладнання та споруд (визначається метод очистки або тип споруджень, що експлуатуються);
- очистки газопилового потоку (визначається ступінь очистки);
- виробничого контролю (основа організації та здійснення контрольної програми);
- адміністративних дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (визначаються відомства, які повідомляються при відповідних ситуаціях).
З комплексного аналізу наведених положень законодавства вбачається, що для поетапного зниження викидів щонайменше необхідно:
1) встановити суб’єктів, чиї об’єкти спричиняють перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в атмосферному повітрі;
2) встановити групи таких об’єктів та обґрунтовані обсяги викидів, зазначені у відповідних дозволах;
3) підтвердити дані, зазначені у зверненнях;
4) внести зміни до відповідних дозволів, встановивши умови про поетапне зниження викидів.
Все це можливо лише за наслідками здійснення державного обліку, моніторингу та контролю у галузі охорони атмосферного повітря.
Припускаємо, що державний облік та моніторинг так чи інакше ведуться: статистичні дані надходять, певні вимірювання проводяться, а от з контролем, очевидно, не так все добре.
Добре, якщо викиди відповідають дозволам, проте не відповідають нормативам екологічної безпеки. Тоді це підстава для прийняття рішення щодо поетапного зниження викидів.
Але якщо будуть виявлені за наслідками контролю порушення умов, визначених у дозволах, то це вже є підставою для юридичної відповідальності.
Ймовірно, що власники об’єктів будуть вживати всіх заходів для уникнення відповідальності. Власне, можливо через це Запоріжжя досі й дихає отрутою.
Отже, саме по собі «поетапне зниження викидів», хоч і за наявності очевидних підстав, є поняттям дуже загальним, для реалізації якого необхідно зробити низку конкретних кроків, для яких, у свою чергу, повинна бути управлінська воля.
Аналіз рішення – Олександр Пеньков, Tax&Customs Legal Bureau
