Які асоціації виникають у вас при згадці міст Мелітополь і Запоріжжя? Напевно, перший образ Мелітополя – черешня, а Запоріжжя – заводи. Але, судячи з розподілу коштів обласного екофонду, все повинно бути навпаки: в мелітопольських садах росте пів таблиці Менделєєва, а запорізькі підприємства продукують ягоди і фрукти.
У лютому, на першій сесії Запорізької обласної ради, депутати розподілили фонд охорони навколишнього природного середовища. Згідно з рішенням 140, з більше, ніж 112 млн грн, що поступили до фонду, Запоріжжя отримає 8,8 млн грн. (і ще 4 млн безпосередньо на острів Хортиця), а Мелітополь – 31,8 млн. грн. Тобто, ще раз: з фонду, що фінансує виключно природоохоронні проекти, покликані поліпшити екологічну ситуацію, Запоріжжя отримало в три рази менше, ніж Мелітополь.
Але, можливо, ми чогось не знаємо? Можливо, саме Мелітополь страждає від еко-геноциду, де пожадливі продавці черешні виливають сотні тисяч тонн отрутохімікатів у своїх садах для підвищеної врожайності, а зовсім не запорожці?
Дивимося дані обласного управління статистики:
Викиди забруднюючих речовин і парникових газів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів по містах обласного значення та районах у 2020 році
| Обсяги викидів,
т |
У % до 2019 | У тому числі | ||||
| діоксиду сірки | діоксиду азоту | |||||
| т | у % до 2019 | т | у % до 2019 | |||
| Запорізька область | 155482,6 | 89,7 | 67465,6 | 87,9 | 24919,3 | 88,6 |
| м.Запоріжжя | 64687,1 | 92,8 | 4925,1 | 90,3 | 5132,1 | 90,6 |
| м.Бердянськ | 168,2 | 60,4 | 3,4 | 55,2 | 35,2 | 79,0 |
| м.Енергодар | 86333,9 | 87,5 | 61974,4 | 87,8 | 19203,2 | 86,8 |
| м.Мелітополь | 353,8 | 103,2 | 19,4 | 90,6 | 78,5 | 140,4 |
| м.Токмак | 33,9 | 60,8 | 6,8 | 78,1 | 4,5 | 34,1 |
Та наче ні. Запоріжжя і Енергодар, як і раніше, у безумовних «лідерах», де викиди в сотні разів перевищують викиди міст-сусідів (при цьому в Енергодарі одне джерело викидів – Запорізька ТЭС, яка в процесі спалювання вугілля викидає золу, діоксид азоту і діоксид сірки, тоді, як в легенях запорожців через роботу промплощадки осідає пів таблиці Менделєєва). Так чому ж у депутатів обласної ради таке ставлення до обласного центру?
У кулуарних бесідах депутати посилаються на начебто негласну домовленість, яка існує вже більше 10 років, що з екофонду Запоріжжю виділятимуть близько 10 млн. Мол, це компроміс, і якщо запорожцям щось не подобається – можуть і цього не дати. Оскільки безпосередньо запорожці в обласній раді – в меншості, а проблем по області – більш ніж: підтоплення, зношені очисні споруди і каналізація, переповнені полігони побутових відходів і перебої з вивезенням сміття.
Власне, наявність проблем в області ніхто і не заперечує. Ось тільки за чий рахунок їх вирішувати? Фонд охорони навколишнього природного середовища, як складова Державного бюджету, формується за рахунок екоподатку (плати за викиди і розміщення відходів), рентних платежів, плати за спецдозволи і штрафів за порушення природоохоронного законодавства. При цьому 45% зібраних на території області коштів залишаються в Держбюджеті, 30% поступають в обласний екофонд, і тільки 25% – в міський. А тепер подивимося, хто найбільше відраховує екологічних платежів:
Топ-10 підприємств-платників (дані за період з 1 січня по 31 грудня 2020 року)
| Платник екоподатків | Сплачено, грн |
| АТ “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО” | 365 001 540 |
| ПАТ “ЗАПОРІЖСТАЛЬ” | 146 087 910 |
| АТ “ЗФЗ” | 8 863 070 |
| КОНЦЕРН “МТМ” | 6 245 400 |
| ПРАТ “ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ” | 5 077 200 |
| КП “ВОДОКАНАЛ” | 4 699 210 |
| ПРАТ “ЗАПОРІЖКОКС” | 3 668 400 |
| АТ “МОТОР СІЧ” | 2 107 250 |
| ПРАТ “ЗАПОРІЖАБРАЗИВ” | 1 946 090 |
| ПРАТ “ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ” | 1 861 620 |
Знову без сюрпризів. Головні платники в екофонд – Запорізька ТЭС і підприємства Запоріжжя. Фактично, це їх компенсація за шкоду здоров’ю городян. Запорізька ТЭС димить не де-небудь, а в Енергодарі. Заводи-забруднювачі отруюють повітря не в черешневих садах міст обласного значення, а безпосередньо в самому обласному центрі. Так який може бути зв’язок між прогнилим колектором в Мелітополі і платою за забруднення Запоріжжя?
– Місто Запоріжжя несе найбільше техногенне навантаження, тому має право претендувати на більш справедливий розподіл коштів, – вважає депутат Запорізької обласної ради Олександр Коваленко. – На виборах кандидати практично від усіх партій обіцяли зайнятися екологічними проблемами в місті. Але у результаті тільки представники партії міського голови Володимира Буряка «Єднання» при розподілі коштів екофонду намагалися підняти це питання. Але так і залишилися непочутими. Єдине, на що погодилися коаліційна більшість – направити звернення в Кабмін і Верховну Раду з пропозицією понизити відсотки, що залишаються в Держбюджеті від надходжень екологічного податку, на користь територій. Але це – тривалий законодавчий процес, на який ми вплинути ніяк не зможемо. А ось більш справедливий розподіл коштів обласного екофонду – це те, що залежало безпосередньо від нас, від кожного депутата. Але – на жаль…
У зверненні депутатів Запорізької обласної ради, яке згадував Олександр Коваленко, пропонується такий розподіл надходжень від екологічного податку: 20 відсотків – до Державного бюджету України, 55 відсотків – до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим, 25 відсотків – до районних бюджетів, бюджетів територіальних громад. З точки зору рядового запорожця – фактично, ні про що. Ну, зменшать до 20% відрахування до Держбюджету і збільшать до 55% – в обласній. І шо? Закінчать ремонтувати каналізацію в Мелітополі і почнуть ремонтувати, наприклад, водопровід?
– Запорожці виявилися заручниками не доведеної до логічного фіналу децентралізації, яка була поставлена на паузу в 2019 році зі зміною влади, – вважає політичний експерт Ігор Громов. – В діючому розподілі повноважень вже закладений потенційний конфлікт. У Запорізькій міській раді є певні групи впливу, які формують більшість. Ці ж групи є і в Запорізькій обласній раді, але вже в меншості, оскільки більшість сформована групами впливу від інших територій. Відповідно, кожна група тягнутиме фінансову ковдру на себе.
Так склалося, що в нинішньому складі облради сформувалася сильна лобістська група з Мелітополя. Звідси – така увага до цього міста. У обласній раді минулої каденції було сильне лобі Бердянська. І так само фінансування бердянських проектів було трохи більше, ніж інших.
Там, де є ручний розподіл коштів – сильні лобі завжди перемагатимуть. Нівелювати їх вплив можна тільки максимальною стандартизацією процедур. Чіткі алгоритми розподілу з «запобіжником» у вигляді, наприклад, можливості їх зміни тільки конституційною більшістю Верховної Рады.
Можна провести паралель з формуванням місцевих бюджетів в 90-х, коли витрати за статтями спиралися на усереднені показники минулих років і здатність місцевих лідерів переконати центр, що їм більше потрібно. В результаті витрати на медицину або освіту в двох містах з приблизно однаковою чисельністю населення могли відрізнятися в півтора-два рази. Але після того, як на початку нульових впровадили формульний підхід, з розрахунку на жителя, учня, койко-місце, – ситуація відносно вирівнялася.
Підведемо підсумок. Ситуація з розподілом коштів обласного экофонду у черговий раз показала, що нашим політикам екологія не потрібна і не цікава. Це – усього лише тема передвиборного піару, яка витягується із скрині обіцянок напередодні вибірково кампанії і після знову ховається в скриню. Особливо показові Слуги народу, які в процесі виборів активно опікали екологічний мітинг «Маю право дихати!» і їх кандидати разом з екс-губернатором Віталієм Боговіним клятвено завіряли зі сцени, що донесуть позицію запоріжців і ситуація зміниться на краще.
І? Донесли? У вас же є Президент, прем’єр, Кабмін, монобільшість. Яких повноважень вам ще бракує? Чи в Запоріжжі нема зношених колекторів, забруднених річок і місту не потрібне додаткове озеленення?
Підготувала Катерина ЧЕРЕДНИЧЕНКО
