Скоро вся країна святкуватиме Водохреща (19 січня) – присвячене Хрещенню Господню. Досить розповсюджене явище цього дня серед вірян, і не тільки, пірнання в ополонку.
Священнослужителі стверджують, що пірнання у водойми в мороз на свято Богоявлення ніколи не було українською християнською традицією.
Зокрема, на сторінці у Фейсбук Ігумен Савватій (Собко) розповів, що з опису старого запорожця Микити Коржа, на свято Водохреща від самого ранку Запорізькій Січі вивішували особливі розмальовані прапори. Козаки, піхота, артилерія й кавалерія одягали найкращий одяг і збиралися на площі перед церквою. Стояли тут рядами по куренях, без головних уборів, до завершення богослужіння. Після завершення Божественної Літургії з церкви виходив настоятель із хрестом у правій руці, за ним парами йшли ієромонахи з Євангеліями, іконами, у дорогому одязі, за духовенством рядами, з хоругвами та важкими гарматами йшли козаки, за ними простий люд. Усі разом вони прямували до середини Дніпра, де ставали шеренгами й слухали службу Божу. Коли архімандрит занурював хрест у воду – козаки гатили зі зброї. Це все повторювалося декілька разів.
Пропоную познайомитись із описом, як насправді відзначали свято Богоявлення українські козаки на Запорозькій Січі. Це спогади старого запорожця Микити Коржа, які колись в ХІХ ст. записано з вуст очевидця в працях історика козацтва проф. Д. Яворницького та ін. Так от, зі спогадів Микити Коржа ми дізнаємось, що кожного нового року на свято Водохреща у цей день із самого ранку на Запорозькій Січі «всі козаки, піхота, артилерія й кавалерія, збиралися на площі перед церквою і стояли тут рядами по куренях, без шапок, до завершення богослужіння; всі одягали найкращий одяг, озброювалися найкращою зброєю; над кожним куренем майоріли особливі розмальовані прапори, котрі тримали хорунжі, сидячі на гарячих, чудово прибраних конях. Після закінчення Божественної Літургії з церкви виходив настоятель із хрестом у руці, за ним парами йшли ієромонахи з євангеліями, іконами, у дорогому одязі; за духовенством злагоджено, рядами, з хоругвами та важкими гарматами ступали козаки; за козаками – маси простого люду, і всі разом висипали на середину Дніпра, на Йордан. Тут усі ставали шеренгами й слухали службу Божу. Коли архімандрит уперше занурював хрест у воду, козаки одночасно гримали таким залпом, що від того удару аж земля стогнала. А глядачів укривав густий дим, мов пітьма… Заспокоївшись на кілька хвилин, поки розвіювався дим, а настоятель ще раз занурював хрест у воду, козаки знов стріляли, цього разу скільки кому заманеться».
Клірик припустив, що пірнання в ополонку – постсовковське спотворення наших багатовікових національно-релігійних традицій.
Нагадаємо, 19 січня відзначається Водохреща, присвячене Хрещенню Господню. У Запоріжжі цього року освятять воду на Центральному та Правобережному пляжах міста. Щоб охочі пірнати в ополонку могли без перешкод дістатися до пляжів, для них організують транспорт, який працюватиме з 6:00.
На головній – фотоілюстрація
