Сьогодні у пункті вакцинації за адресою Вишгородська, 54-А, що в Оболонському районі Києва розгорівся справжній скандал.
Пообідді туди прийшло близько десятка людей, усі по запису через сервіс Helsi. За цією адресою щепили американською вакциною Moderna. Скупчення людей під кабінетом та їх знервованість свідчила про напружену ситуацію. Журналіст Regionnews також був серед охочих отримати антитіла тож проінспектував на собі, як система працює насправді й знайшов відповіді на запитання, – чому одних не можна допроситися прийти за вакциною, а інших відмовляються щепити. Зараз розкажемо.
У кабінеті вакцинації були присутні троє медиків, вони ще у дверях заявили наступному в черзі, що вакцинувати бажаючи не можуть, бо кількість охочих є надто малою – потрібно 15 людей у черзі, щоб відкрили ампулу. Не вистачало щонайменше 7 осіб і це поставило питання отримання вакцини на пазу. Відповісти на запитання – чи пощеплять людей та коли – не хотів ніхто. Мова коротка – приходьте завтра з 10:00, може буде більше людей. Такий стан речей не влаштовував присутніх, тож люди обурилися. Почали дзвонити на гарячу лінію, де робот розказав, як гарно МОЗ бореться з коронавірусом та як просять бути відповідальними й прийти до пунктів вакцинації. Це звучало як знущання.
На запитання – хто дав вказівку відмовляти у вакцинації, коли є менше ніж 15 осіб, медики відповіли – напевно головний лікар поліклініки, але нам особисто звеліла так робити старша медична сестра. Тим часом у МОЗ запевнили – такого розпорядження не давали, те саме сказали й у департаменті охорони здоров’я Київради. Тож хто змусив людей декілька годин вихідного дня провести у поліклініці? Ми знайшли цю людину – Наталія Анатоліївна Грисюк, старша медична сестра поліклініки. Вона не назвала особи чи її професію, яка дала таку вказівку, все взяла на себе. Сказала, що відкривати ампулу заради 8 людей ніхто не буде, бо це не державницька позиція, порадила шукати іншого місця, або приходити у будні. Жінка ймовірно подумала, що на цьому питання вичерпано, але людей в черзі така позиція не влаштувала. Тоді ініціативу у свої руки взяли присутні у кабінеті медики, вони взялися обдзвонювати всіх підряд знайомих та родичів, благаючи прийти на вакцинування. Через 2 години кількість людей набралася, ситуацію вкотре “розрулив” молодший персонал, який, треба сказати відверто, отримав від людей не свою порцію гніву.
Перед входом до кабінету треба було заповнити стандартну згоду. В кабінеті одна людина колола, інша знайомила з інформацією, а третя вносила дані у базу. Після введення дози ім’я пацієнта з’явилося у базі вакцинованих українців з датою та часом.
Дехто за час розбирання випав з черги так і не отримавши вакцини.
