ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій №1» (ЗЗБК) продовжує боротися за право на життя. Тим часом його основний кредитор «Ікос Фінанс» «байдикує» і лише вдає із себе «доброго Айболіта». Щоб достеменно розібратися у цій ситуації, варто повернутися на кілька років назад
2014-й рік. Саме у цей час ЗЗБК опинився на грані краху. Для того, щоб врятувати підприємство кредитори розробили план санації. Простими словами – фінансове оздоровлення, тобто відновлення платоспроможності підприємства.
У жовтні того ж року суд призначив керуючим санацією ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій №1» арбітражного керуючого Ляшка Олександра Віталійовича. У квітні 2015-го Господарський суд Запорізької області затверджує план санації боржника, а вже у грудні продовжує його до червня 2016 року.
На посаді арбітражного керуючого Ляшко протримався більше року. За цей час він встиг розгадати істинний задум «Ікос Фінансу», і коли відчув з боку основного кредитора тиск – звільнився.
«Плясати під дудку» «Ікос Фінансу» за пристойні кошти і за тим же планом санації погодився відомий рейдер Петро Шистопал. У крісло арбітражного керуючого дніпровський «могильник» сів у травні 2016-го.
Цікавим є той факт, що 22 липня за наказом Мін’юсту ліцензію арбітражного керуючого Шистопала було анульовано. У жовтні, нібито за рішенням суду, рейдер її відновив, проте у реєстрі ця інформація ніде не значиться. Тут є два варіанти для роздумів – або Шистопал продовжує працювати без ліцензії, або Мін’юст подав апеляцію на рішення суду.
У всій цій історії із заводом є ще одне «але». Розроблений план санації відразу не влаштував усіх кредиторів, за винятком основного – «Ікос Фінанс». За планом санації – у «дочірніх» підприємств Заводу залізобетонних конструкцій №1 забирають всі активи, нібито для його «оздоровлення», і лише в тому випадку, якщо заводу вдається реабілітуватися, його «дочки» повертаються на своє місце.
Перший рік санації не приніс результату – жоден пункт плану не був виконаний. Кредитори подали до суду позов із проханням продовжити санацію ще на рік. Позов задовольнили. Тим самим порушивши закон.
Згідно з частиною 1, 6 статті 17 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», − санація вводиться на строк не більше 12 місяців. За клопотанням комітету кредиторів чи керуючого санацією або інвесторів цей строк може бути продовжено ще до шести місяців або скорочено.
Тобто, після року санації, вона може бути продовжена ще на півроку, у підсумку виходить 18, а не 24 місяці.
Навіть не дивлячись на те, що санацію було продовжено ще на рік, ці 12 місяців не принесли жодних «плодів». Єдине, що вдалося зробити – повернути 8 тис. грн. боргу за комунальні послуги.
Два роки «Ікос Фінанс» топтався на одному місці. Увесь цей час страждали невинні люди, які втратили робочі місця, заробітну плату, і нікому немає до них діла.
Парадокс у цій ситуації полягає в тому, що основний кредитор знову прагне продовжити санацію боржника ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій №1» навіть не дивлячись на те, що свого часу Донецький апеляційний господарський суд відмовив «Ікос Фінансу» у задоволенні клопотання.
«Ікос» продовжує грати в свої в ігри – «гроші вирішують все і купляють всіх». У той час інші кредитори намагаються перевести ЗЗБК у стадію ліквідації – відродження. Тільки у цьому випадку їм вдасться знову повернутися в раду директорів, де вони зможуть приймати і впливати на рішення.
Згідно з новим Законом, якщо у підприємства є ознаки на життя, воно може із ліквідації знову перейти в санацію, а звідти «стати на ноги». На сьогодні, це єдиний шлях порятунку Запорізького заводу залізобетонних конструкцій №1.
Доля заводу повинна була вирішитися 5 січня цього року у залі Запорізького обласного господарського суду. Проте засідання перенесли на 16 січня. Понеділок може стати вирішальним у битві за завод і робочі місця. Хто кого – дізнаємося вже зовсім скоро. А тим часом робітники не втрачають віри в справедливість, адже тільки вона може повернути їм надію на краще.
Ірина Ярко
