Запорізькі заводи приховують реальні обсяги шкідливих викидів: як викрити порушників?
У регіональних та центральних ЗМІ регулярно з’являються публікації про підприємства-забруднювачі, які працюють в Запоріжжі та на інших територіях Запорізькій області. Медіа часто повідомляють про критичну ситуації з екологією в регіоні, неконтрольовані викиди та їхню шкоду для здоров’я людей. Але подібним публікаціям, зазвичай. бракує даних про конкретні порушення норм природоохоронного законодавства, шляхи та механізми їх виправлення.
Натомість, детальне висвітлення даних про підприємства-забруднювачі дасть змогу профільним міністерствам та відомствам, а також правоохоронним органам вживати більш дієвих заходів для виправлення системних порушень, які стосуються забруднення довкілля запорізькими промгігантами.
Згідно Регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища у Запорізькій області у 2017 році, розміщеної на офіційній сторінці Запорізької облдержадміністрації, основними забруднювачами атмосферного повітря Запоріжжя, викиди яких становлять 60 – 70 % від загального валового обсягу викидів забруднюючих речовин, є ПрАТ «Дніпроспецсталь», ПАТ «Запорізький завод феросплавів» та інші.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферу АТ «Запорізький завод феросплавів» в 2017 році склали 7,656 тис. т, а ПрАТ «Дніпроспецсталь» – 752,187 тон. Ці дані, швидше за все, отримані на підставі статистичної звітності та інформації, наданої самими підприємствами. І, на думку компетентних джерел видання, є не зовсім об’єктивними та не повністю відображають реальну картину із забрудненням в Запоріжжі.
Так, у зазначеній доповіді відсутні відомості про кількість на Запорізькому заводі феросплавів та «Дніпроспецсталі» тих чи інших стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Давайте розберемося, чи випадково в статистичній інформації відсутні вказані дані.
І «Запорізький завод феросплавів», і «Дніпроспецсталь» відносяться до першої групи підприємств, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря яким видає Міністерство екології та природних ресурсів України, що знаходиться в Києві. Відповідно, інвентаризації стаціонарних джерел викидів та документи із обґрунтуванням обсягів цих викидів, на підставі яких видається спеціальний дозвіл, знаходяться в столичних кабінетах профільного Міністерства. Більше такі дані ніде не зберігаються, окрім, звісно, підприємства, яке надавало екологічні послуги вказаним заводам.
Плата за розробку екологічних документів нараховується підприємствам в залежності від кількості стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Вартість роботи за одне джерело викидів сягає від 1000 до 3000 грн., в залежності від рівня екологічного підприємства розробника.
Таким чином, якщо припустити, що ПрАТ «Дніпроспецсталь» має на підприємстві 500 стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин, то воно має сплатити 500 тис. грн. за екологічні послуги підприємству-проектанту, за умови, що вартість послуги підприємства становить 1000 грн. за одне джерело.
Однак, кмітливе керівництво підприємства-замовника, яке прагне мінімізувати витрати на оформлення екологічних документів дозвільного характеру, може змовитися із посадовими особами підприємства-розробника. Останні, прагнучі отримати за свої екологічні послуги чималі кошти, під час здійснення обстеження заводу можуть просто «не помічати» та не фіксувати в інвентаризації більшість стаціонарних джерел викидів, які прямо не відносяться до металургійного виробництва.
Наприклад, можуть не фіксуватися аспіраційні та вентиляційні установки, яких на кожному підприємстві налічується не менше 1000 одиниць, враховуючи масштабність забудови. При цьому, кожна аспіраційна установка, виведена у відкрите атмосферне повітря, є окремим стаціонарним джерелом викидів забруднюючих речовин. Викиди небезпечних для життя та здоров’я людини речовин здійснюються в значних обсягах, які повинні чітко обліковуватися на промисловому підприємстві.
Функція контролю за справною роботою аспіраційних та вентиляційних установок відноситься до компетенції ГУ Держпраці в Запорізькій області. Посадові особи вказаної установи отримують для контролю під час здійснення державних заходів нагляду паспорти аспіраційних та вентиляційних установок у заповненому вигляді.
Якщо зіставити відомості про фактичну кількість аспіраційних та вентиляційних установок на підприємстві та дані, зазначені в інвентаризації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря АТ «Запорізький завод феросплавів» і ПрАТ «Дніпроспецсталь», швидше за все, розбіжності сягатимуть тисяч одиниць неврахованих джерел викидів.
Якщо ці припущення підтвердяться і вказані порушення будуть належним чином зафіксовані, то це є юридичною підставою, по-перше, для скасування діючого дозволу на викиди забруднюючих речовин для обох підприємств, оскільки вони надали до дозвільного органу неправдиві відомості про фактичну кількість джерел викидів.
По-друге, це спричинить нарахування штрафних санкцій з боку державної екологічної інспекції – адміністративних штрафів та збитків, заподіяних державі внаслідок наднормових викидів стаціонарними джерелами забруднюючих речовин в повітря.
По-третє, фіксація порушень призведе до донарахування недоїмки із сплати екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря неврахованими стаціонарними джерелами, який буде рахуватись десятками мільйонів гривень.
По-четверте, спричинить штрафні санкції з боку органів статистики за подання недостовірної інформації про кількість викидів.
І, нарешті, по-п’яте, виявлені порушення стануть беззаперечною підставою повного та безповоротного скасування свідоцтва на право здійснювати розробку документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, за численні зловживання з боку виконавця екологічних послуг, оскільки він умисно спотворював дані про наявність стаціонарних джерел в бік зменшення.
Але виникає питання – яким чином зафіксувати наявні порушення, наприклад, на «Запорізькому заводі феросплавів» та «Дніпроспецсталі»?
Для цього є простий і дієвий механізм. Так, Запорізька облдержадміністрація для перевірки достовірності облікованих стаціонарних джерел та виявлення наднормових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах компетенції, може створити тимчасову комісію.
До складу комісії залучаються відповідальні представники ГУ Держпраці в Запорізькій області, Державної екологічної інспекції, Департаменту екології та природних ресурсів, Міністерства екології та природних ресурсів України, відповідальні посадові особи АТ «Запорізький завод феросплавів» і ПРАТ «Дніпроспецсталь», представники підприємств, що надавали екологічні послуги, та незалежні підприємства, які теж спеціалізуються на подібних екологічних послугах, а також профільні експерти з Державної інженерної академії та Запорізького національного університету, співробітники ГУ ДФС та прокуратури області.
На наш погляд, подібна комісія здатна дослідити вказані питання, виявити порушення та надати компетентні висновки з цього приводу, в тому числі, довести результаті роботи до громадськості. Вважаємо, що таке дослідження проблемного питання дасть гарний результат, а вибіркові санкції до порушників екологічного законодавства матимуть превентивний характер для більшості інших порушників та сприятимуть покращенню критичної екологічної ситуації в Запоріжжі.
На підтвердження припущень про можливі грубі порушення екологічного законодавства з боку посадових осіб АТ «Запорізький завод феросплавів» і ПрАТ «Дніпроспецсталь», які, як відомо, мають спільного власника й належать олігарху Ігорю Коломойському, наведемо наступний приклад.
Згідно відомостей із Регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища у Запорізькій області у 2017 році, ПрАТ «Дніпроспецсталь» в 2015 році мало 99,243 тис. тон відходів, в 2016 році – 93,9 тис. тон відходів, а вже в 2017 році – лише 0,817 тис. тон відходів.
Виникає логічне питання: куди посадові особи ПрАТ «Дніпроспецсталь» поділи майже 100 тисяч тон відходів? Чи з 2016 року на підприємстві кардинально змінилась технологія виробництва? Тоді про це було б відомо ЗМІ та громадськості, адже підприємству якимось чином вдалося зменшити обсяг відходів майже на 100% – більше ніж на 93 000 тон. Хіба таке «ноу-хау» не заслуговую на розголос?!
Хоча, швидше за все, йдеться про банальне ухиляння від сплати екологічного податку за розміщення відходів, ставка якого в 2017 році складала 5 гривень за тонну. Тож, якщо помножити 93 000 тон на 5 грн./т, то отримаємо 465 000 грн. податку, який завод «Дніпроспецсталь» мусив би сплатити до державного бюджету в 2017 році. Мусив би, але не сплатив.
