З 10 червня 2018 року вступає в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги», який вносить суттєві зміни у систему та принципи надання житлово-комунальних послуг. Для реалізації норм цього закону необхідно розробити та прийняти 34 нормативно правових акти, зокрема: 19 постанов Уряду, 11 наказів Мінрегіону, 2 накази Міненерговугілля, 2 постанови НКРЕКП. На виконання цих підзаконних актів органи місцевого самоврядування та надавачі послуг мають реалізувати організаційно-технічні заходи з метою запровадження вимог нового законодавства, що також займе певний період часу.
Оскільки станом на сьогодні такі акти не прийнято, з 10 червня 2018 року виникне вкрай проблемна ситуація – підприємства не зможуть надавати житлово-комунальні послуги за нормами вже не чинного закону, а для надання послуг за новим законом немає необхідної нормативної бази.
Асоціація Міст України, членами якої є майже 80 відсотків міст та громад країни, вважає, що єдиним шляхом вирішення цієї проблеми є відтермінування введення в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на строк, достатній для розробки і прийняття необхідних актів.
Також потребує відтермінування введення в дію окремих положень Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Однією із основних вимог цього закону є стовідсоткове оснащення будівель, приєднаних до зовнішніх інженерних мереж, вузлами комерційного обліку у такі строки:
- теплової енергії – до 02.08.2018
- гарячої та питної води для нежитлових будівель – до 02.08.2018
- гарячої та питної води для житлових будівель – до 02.08.2019
Обов’язок забезпечити оснащення загально будинковими лічильниками покладено на операторів зовнішніх інженерних мереж, якими переважно є комунальні підприємства, а за недотримання термінів передбачені фінансові санкції.
За даними Мінрегіону на початок 2018 року фактичний рівень оснащення будівель приладами обліку є доволі низьким. Так, загально будинковими лічильниками теплової енергії оснащено 79,9% будівель, холодної води -26,7%, гарячої води – 14,8%.
За попередніми підрахунками Мінрегіону, на забезпечення стовідсоткового встановлення приладів комерційного обліку потрібно ще близько 4,6 млрд грн.
Ці витрати раніше передбачалися у складі тарифів на комунальні послуги, а наразі – їх виключено зі структури тарифів. Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачає, що заходи з забезпечення комерційного обліку мають бути здійснені за рахунок внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку. Але, враховуючи відсутність підзаконної нормативно-правої бази до цього закону, таке джерело на сьогодні відсутнє. Отже, підприємства можуть забезпечувати встановлення лічильників виключно за власний рахунок або за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Через ряд негативних чинників, станом на 01.01.2018 року збитки підприємств тепло- та водопостачання за 2017 рік склали 5,3 млрд грн (3,3 млрд грн по підприємствах комунальної теплоенергетики, 2,0 млрд грн по підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства); дебіторська заборгованість – 19,4 млрд грн, кредиторська заборгованість – 36,7 млрд грн.
Зрозуміло, що за такого стану підприємства не мають можливості виконати покладені на них законом зобов’язання за рахунок власних коштів (місцеві бюджети передбачили надання фінансової підтримки підприємствам на здійснення відповідних заходів у розмірі 8% від потреби, але це не забезпечує вирішення проблеми в цілому) і підпадають під покарання.
Запорізький голова, керівник регіонального відділення Асоціації Міст України Володимир Буряк наголошує:
«В Україні продовжуються реформи, які ідуть у різних сферах – освіті, медицині, житлово-комунальному господарстві. Ці зміни дійсно потрібні. Стосується це у тому числі і ЖКГ. Було прийнято необхідний та важливий закон – «Про житлово-комунальні послуги». Однак органи місцевого самоврядування, місцеві громади знову стикнулися з проблемою. Закон повинен вступити в силу з 10 червня, але необхідні підзаконні акти так і не прийняті. Без них фактично неможливо впровадити у життя положення згаданого Закону.
З таким Запоріжжя вже стикалося після прийняття Закону України про комерційний облік теплової енергії, коли на загальнодержавному рівні не було розроблено та затверджено відповідний порядок розподілу теплової енергії. У результаті спроби концерну «Міські теплові мережі» розробити, спираючись на закон, власний документ про розподіл теплової енергії між житловими та нежитловими приміщеннями викликали невдоволення підприємців. Необхідно розробити та прийняти 34 нормативно-правових акти, що поки не зроблено. Вважаю, що в умовах їх відсутності доцільним було б відтермінувати введення в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Асоціація міст України, яка є виразником інтересів місцевих громад, повинна відстоювати таку позицію. Впевнений, що зі мною погодяться міські голови інших міст нашої країни».
Міський голова Єнергодару Павло Музика каже:
«Наші комунальні підприємства потерпають не тільки від неплатежів, але й від зміни джерел компенсації за субсидії, які держава переклала на плечі місцевих бюджетів. Тому Енергодар поки не готовий до реалізації норм цього Закону, особливо в частині облаштування житлового комплексу загально будинковими лічильниками. Треба негайно прийняти пакет підзаконних актів та відтермінувати положення, що стосуються технічних параметрів обліку. В іншому випадку, ми можемо втратити комунальні підприємства».
Асоціація міст України, висловлюючи стурбованість ситуацією, що склалася у сфері надання та обліку житлово-комунальних послуг, звертається до народних депутатів з проханням підтримати законопроекти, спрямовані на вирішення цієї проблеми, на засіданні Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та в сесійній залі.
