На дворі грудень, а запорізькі активісти активізувалися в боротьбі з амброзією. Зокрема, в соціальних мережах розповсюджуються гнівні пости на вище згадану тему. Суть питання журналісти «RеgionNews» дізнавалися у відомого експерта, який не лише розкрив проблему, а й розповів про шляхи вирішення.
Активіст Микола Ралик понад 15 років бореться із карантинною рослиною. Він намагається долучити до цієї благородної справи якомога більше громадян. Зусилля не пройшли марно. З кожним роком у місті зменшується кількість амброзії, відповідно, астматикам легше дихається.

Чоловік винайшов свою «успішну формулу», яка допомагає у боротьбі з амброзією. Власне, про ці алгоритми ми й поговорили з ним, щоб поділитися досвідом з нашими читачами.

Варто відзначити, що Ралик сам страждає на алергію. Відповідно ця проблема для нього мала особливе значення. Спочатку він зайняв роль спостерігача: вивчав проблему, цікавився які методи застосовують комунальники під час ліквідації карантинної рослини. Вивчав досвід сусідніх областей та закордонний. Зіставляв методи.

«Існує декілька методів боротьби з амброзією: скошування, викопування або виривання з коренем, хімічний метод, витіснення іншими рослинами, використання природних ворогів. У Запоріжжі косять, виривають та обробляють територію спеціальними хімікатами від небезпечного буряну. Головна проблема в тому, що комунальники часто ліквідовують його, коли рослина вже дала насіння. Доросла рослина дає до 40 000 насінин. Воно не втрачає поросності до 40 років. Тож подальші спроби ліквідувати амброзію нагадують боротьбу з вітряками. Треба було придумати подальший план дій, щоб комунальники отримували вчасно інформацію про місце розташування рослини. На розв’язання проблеми пішов не один рік», – розповідає Микола Ралик.

Натрапивши на дослідження, що концентрація пилку амброзії на плантацію досягає 6 тисяч пилинок на 1 кубічний метр, а через 15 кілометрів від поля з амброзії 300 на 1 кубічний метр, Ралик зрозумів, що від даної рослини треба позбавлятися спочатку локально. Й не косити її, а виривати. Проте цей метод дієвий на невеликих територіях.

Для початку він почав експеримент неподалік від свого місця робити. Декілька годин присвячував фізичним навантаженням. Як наслідок, на території перестала рости амброзія. Проте цей метод дієвий на невеликих територіях.
Своїми знаннями він почав ділитися зі знайомими, писати пости у Facebook, відвідувати засідання Запорізької міськради та облради з екологічних питань. Спочатку влада особливо не йшла на контакт, проте з часом й вони почали дослухатися до порад активіста. З боку влади найбільше нарікань було на те, що населення, мовляв, прискіпується.

Найбільше активісти обурюються неефективному розподілу коштів. У 2019 році на боротьбу з цією шкідливою рослиною з бюджету виділили близько 55 тисяч грн.

«На робочій групі керівник Департаменту
екологічної безпеки Гліб Золотарьов повідомив про те, що для успішної боротьби з амброзією треба
виділити вдвічі більше коштів . Громадські активісти повідомляють, що в м. Полтаві майже за ті ж кошти
(близько 3 млн грн.) хімічним методом було знищено амброзії на території в 300 Га, і ще залишився розчин
на наступний рік, а в Запоріжжі використали всі кошти, і вистачило лише на 58 Га», – пише в петиції Олена Кіркіча.

Виникало питання, як вказати точно місце розташування амброзії, щоб комунальники звернули в першу чергу саме на неї.

Так виникла ідея створення інтерактивної «карти амброзії». Хоча і не новаційний метод, зате дуже дієвий. На карті позначені локації з амброзією і місця, вже очищені від рослини. Зареєстровані користувачі можуть завантажувати фотографії місць з амброзією через Facebook.
Ідею вдалося реалізувати за допомогою соціального проєкту «Амброзія.нет».

Як користуватися картою:

– сині мітки — місце розташування людей, які готові знищувати амброзію в довколишніх територіях. Автору можна написати, наприклад, у Фейсбуці і приєднатися до ініціативи;
– червоні мітки — ділянки, на яких росте амброзія. Автори обов’язково залишають фото і вказівки, де саме знайти бур’ян «уздовж узбіччя», «біля такого-то заводу»;
– зеленими мітками відзначають вже очищені території. В ідеалі потрібно завантажити фото і описати свої методи знищення бур’яну;
– помаранчева мітка свідчить про те, що ділянку очистили комунальні або інші відповідальні служби.
Запоріжці підхопили ініціативу за одеситами та поступово почали втілювати в життя.

Для довідки: Амброзію називають екологічним бур’яном. Для алергіків небезпечний пилок (рослина квітне з середини липня до жовтня). У людей втрачається працездатність, опухають слизові оболонки верхніх дихальних шляхів та очей, з’являється нежить і сльозотеча чхання, підвищення температури, розвивається астма. Ефективних ліків не існує.