Міністр МОЗ Максим Степанов заявив, що хоче змінити реформу протитуберкульозниз диспансерів на таку, яка, парадокс, і так зараз діє. Про це Степанов повідомив сьогодні на ранковому брифінгу, пише УП.
Очільник Міністерства охорони здоров’я Максим Степанов не задоволений другим етапом реформи щодо туберкульозних диспансерів і хоче запропонувати новий план.
“Ми вже закінчуємо цей аудит, ми запропонуємо найближчими днями реальний механізм, яким чином ми будемо фінансувати всі ці заклади, яким чином ми будемо реформувати нашу медицину. Ми не будемо йти тим шляхом, яким йшли”, – повідомив міністр.
Він сказав, що хоче створити ефективну систему протитуберкульозної служби, і за приклад навів роботу Одеського обласного центру соціально значущих хвороб, у який об’єднали три тубдиспансери та Центр протидії СНІД.
“В 2017 році, коли я перебував на посаді голови держадміністрації в Одеські області, ми почали процес реформування протитуберкульозної служби Одеської області.
Для цього ми об’єднали декілька протитуберкульозних закладів в єдину службу – в Одеський обласний центр значущих хвороб задля ефективного лікування туберкульозу”, – розповів Степанов.
За його словами, показник видужуваності збільшився в 1,5 рази, а також центр зекономив кошти. Це відбувалося, зокрема, через скорочення ліжкового фонду.
Одеський центр справді є результатом ефективної дії реформи, але тієї, яку Степанов зараз хоче змінити.
“Під час цієї організції були скорочені певні посади медичних працівників.
Але всі ці люди були перенавчені, працевлаштовані, їм була запропонована альтернатива.
Незважаючи на стретагію, яка була прийнята в листопаді 2019 року, ми за місяць їм сказали: все, ви отримаєте набагато менше коштів. І як ви будете реформуватися, нікого не турбує”, – похвалився міністр.
Проте потім почав розповідати, що наслідки оптимізації, яку пропонує реформа – це “банальне скорочення медичних працівників”.
“Наслідки будуть наступні, якщо ми це зараз не зупинимо.
Як мінімум, за 2-3 роки ми отримаємо збільшення захворюваності на туберкульоз на 30%, підвищену смертність від туберкульозу, скорочення медичних працівників, яке буде обчислюватися тисячами людей”, – сказав Степанов.
Що пропонує реформа, яку хоче змінити Степанов, ставлячи за приклад ті ж результати реформи?
Насамперед, проблем із тубдиспансерами в Україні декілька.
- вони не відповідають вимогам інфекційного контролю;
- у деяких випадках тубдиспансери сприяють епідемії резистентних (стійких) форм хвороби;
- все те, що роблять в диспансері, можна робити в будь-якій інфекційній лікарні, де дотримуються вимог інфекційного контролю, є боксовані палати й навчений персонал;
- ставлення до пацієнтів. За даними звіту ПРООН щодо ситуації з туберкульозом в Україні, часто хворі зустрічались з корупцією у тубдиспансерах.
Тому листопаді 2019 року Кабмін схвалив Концепцію розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню.
Ця концепція передбачає “здійснення заходів з реорганізації регіональних протитуберкульозних закладів, що включає злиття всіх протитуберкульозних закладів області в єдиний в області протитуберкульозний заклад, що має статус регіонального фтизіопульмонологічного медичного центру”.
Туберкульозні диспансери закривати не мали. Їх, як і будь-які інші лікарні мають реформувати й отримувати гроші від НСЗУ не за ліжко-місця, а за конкретні ефективні послуги.
Справді, це передбачає скорочення кількості ліжко-місць і, відповідно, працівників.
Але реформу неможливо втілити без підтримки місцевої громади.
Нагадаємо, що власниками туберкульозних диспансерів є місцева влада. Тож НСЗУ покладає питання перепрофілювання закладів та перекваліфікацію працівників саме не неї.
Лікар-інфекціоніст Юрій Жигарєв вважає, що все добре буде там, де міський голова розуміє важливість епідбезпеки та в принципі може розібратись в медичних нюансах.
І як бачимо, в Одеській області вона вдалася.
В результаті, лікування одного пацієнта у стаціонарі там коштує – 9 373,12 грн, при тарифі НСЗУ 20663 грн.
Що зробив центр:
- в стаціонарі лишають тільки важких пацієнтів, які виділяють бактерії;
- середній термін госпіталізації – 34 дні (раніше було 232 для мультирезистентної форми й 90 для звичайної);
- 11 моделей амбулаторного лікування, які обирає пацієнт із запропонованих лікарем;
- на зарплати йшло 75% бюджету, тож штат оптимізували вдвічі (у 2016 було 1100 працівників, з квітня 2020 – буде 592) – шляхом ліквідації деяких адміністративних посад і звільненням осіб пенсійного віку;
- кількість ліжок скоротили вдвічі.
Керівник центру Світлана Єсипенко розповідає, що тут шукають індивідуальний підхід до пацієнтів, а також переоцінюють процес лікування.
І, за словами Степанова, місцева влада змогла допомогти тим медичним працівникам, які при реформуванні могли втратити роботу.
