Які асоціації виникають у вас при згадці міст Мелітополь і Запоріжжя? Напевно, перший образ Мелітополя – черешня, а Запоріжжя – заводи. Але, судячи з розподілу коштів обласного екофонду, все повинно бути навпаки: в мелітопольських садах росте пів таблиці Менделєєва, а запорізькі підприємства продукують ягоди і фрукти.

У лютому, на першій сесії Запорізької обласної ради, депутати розподілили фонд охорони навколишнього природного середовища. Згідно з рішенням 140, з більше, ніж 112 млн грн, що поступили до фонду, Запоріжжя отримає 8,8 млн грн. (і ще 4 млн безпосередньо на острів Хортиця), а Мелітополь – 31,8 млн. грн. Тобто, ще раз: з фонду, що фінансує виключно природоохоронні проекти, покликані поліпшити екологічну ситуацію, Запоріжжя отримало в три рази менше, ніж Мелітополь.

Але, можливо, ми чогось не знаємо? Можливо, саме Мелітополь страждає від еко-геноциду, де пожадливі продавці черешні виливають сотні тисяч тонн отрутохімікатів у своїх садах для підвищеної врожайності, а зовсім не запорожці?

Дивимося дані обласного управління статистики:

Викиди забруднюючих речовин і парникових газів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів по містах обласного значення та районах у 2020 році

  Обсяги викидів,

т

У % до 2019 У тому числі
діоксиду сірки діоксиду азоту
т у % до 2019 т у % до 2019
Запорізька область 155482,6 89,7 67465,6 87,9 24919,3 88,6
м.Запоріжжя 64687,1 92,8 4925,1 90,3 5132,1 90,6
м.Бердянськ 168,2 60,4 3,4 55,2 35,2 79,0
м.Енергодар 86333,9 87,5 61974,4 87,8 19203,2 86,8
м.Мелітополь 353,8 103,2 19,4 90,6 78,5 140,4
м.Токмак 33,9 60,8 6,8 78,1 4,5 34,1

Та наче ні. Запоріжжя і Енергодар, як і раніше, у безумовних «лідерах», де викиди в сотні разів перевищують викиди міст-сусідів (при цьому в Енергодарі одне джерело викидів – Запорізька ТЭС, яка в процесі спалювання вугілля викидає золу, діоксид азоту і діоксид сірки, тоді, як в легенях запорожців через роботу промплощадки осідає пів таблиці Менделєєва). Так чому ж у депутатів обласної ради таке ставлення до обласного центру?

У кулуарних бесідах депутати посилаються на начебто негласну домовленість, яка існує вже більше 10 років, що з екофонду Запоріжжю виділятимуть близько 10 млн. Мол, це компроміс, і якщо запорожцям щось не подобається – можуть і цього не дати. Оскільки безпосередньо запорожці в обласній раді – в меншості, а проблем по області – більш ніж: підтоплення, зношені очисні споруди і каналізація, переповнені полігони побутових відходів і перебої з вивезенням сміття.

Власне, наявність проблем в області ніхто і не заперечує. Ось тільки за чий рахунок їх вирішувати? Фонд охорони навколишнього природного середовища, як складова Державного бюджету, формується за рахунок екоподатку (плати за викиди і розміщення відходів), рентних платежів, плати за спецдозволи і штрафів за порушення природоохоронного законодавства. При цьому 45% зібраних на території області коштів залишаються в Держбюджеті, 30% поступають в обласний екофонд, і тільки 25% – в міський. А тепер подивимося, хто найбільше відраховує екологічних платежів:

Топ-10 підприємств-платників (дані за період з 1 січня по 31 грудня 2020 року)

Платник екоподатків Сплачено, грн
АТ “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО” 365 001 540
ПАТ “ЗАПОРІЖСТАЛЬ” 146 087 910
АТ “ЗФЗ” 8 863 070
КОНЦЕРН “МТМ” 6 245 400
ПРАТ “ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ” 5 077 200
КП “ВОДОКАНАЛ” 4 699 210
ПРАТ “ЗАПОРІЖКОКС” 3 668 400
АТ “МОТОР СІЧ” 2 107 250
ПРАТ “ЗАПОРІЖАБРАЗИВ” 1 946 090
ПРАТ “ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ” 1 861 620

Знову без сюрпризів. Головні платники в екофонд – Запорізька ТЭС і підприємства Запоріжжя. Фактично, це їх компенсація за шкоду здоров’ю городян. Запорізька ТЭС димить не де-небудь, а в Енергодарі. Заводи-забруднювачі отруюють повітря не в черешневих садах міст обласного значення, а безпосередньо в самому обласному центрі. Так який може бути зв’язок між прогнилим колектором в Мелітополі і платою за забруднення Запоріжжя?

Місто Запоріжжя несе найбільше техногенне навантаження, тому має право претендувати на більш справедливий розподіл коштів, – вважає депутат Запорізької обласної ради Олександр Коваленко. – На виборах кандидати практично від усіх партій обіцяли зайнятися екологічними проблемами в місті. Але у результаті тільки представники партії міського голови Володимира Буряка «Єднання» при розподілі коштів екофонду намагалися підняти це питання. Але так і залишилися непочутими. Єдине, на що погодилися коаліційна більшість – направити звернення в Кабмін і Верховну Раду з пропозицією понизити відсотки, що залишаються в Держбюджеті від надходжень екологічного податку, на користь територій. Але це – тривалий законодавчий процес, на який ми вплинути ніяк не зможемо. А ось більш справедливий розподіл коштів обласного екофонду – це те, що залежало безпосередньо від нас, від кожного депутата. Але – на жаль…

У зверненні депутатів Запорізької обласної ради, яке згадував Олександр Коваленко, пропонується такий розподіл надходжень від екологічного податку: 20 відсотків – до Державного бюджету України, 55 відсотків – до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим, 25 відсотків – до районних бюджетів, бюджетів територіальних громад. З точки зору рядового запорожця – фактично, ні про що. Ну, зменшать до 20% відрахування до Держбюджету і збільшать до 55% – в обласній. І шо? Закінчать ремонтувати каналізацію в Мелітополі і почнуть ремонтувати, наприклад, водопровід?

Запорожці виявилися заручниками не доведеної до логічного фіналу децентралізації, яка була поставлена на паузу в 2019 році зі зміною влади, – вважає політичний експерт Ігор Громов. – В діючому розподілі повноважень вже закладений потенційний конфлікт. У Запорізькій міській раді є певні групи впливу, які формують більшість. Ці ж групи є і в Запорізькій обласній раді, але вже в меншості, оскільки більшість сформована групами впливу від інших територій. Відповідно, кожна група тягнутиме фінансову ковдру на себе.

Так склалося, що в нинішньому складі облради сформувалася сильна лобістська група з Мелітополя. Звідси – така увага до цього міста. У обласній раді минулої каденції було сильне лобі Бердянська. І так само фінансування бердянських проектів було трохи більше, ніж інших.

Там, де є ручний розподіл коштів – сильні лобі завжди перемагатимуть. Нівелювати їх вплив можна тільки максимальною стандартизацією процедур. Чіткі алгоритми розподілу з «запобіжником» у вигляді, наприклад, можливості їх зміни тільки конституційною більшістю Верховної Рады.

Можна провести паралель з формуванням місцевих бюджетів в 90-х, коли витрати за статтями спиралися на усереднені показники минулих років і здатність місцевих лідерів переконати центр, що їм більше потрібно. В результаті витрати на медицину або освіту в двох містах з приблизно однаковою чисельністю населення могли відрізнятися в півтора-два рази. Але після того, як на початку нульових впровадили формульний підхід, з розрахунку на жителя, учня, койко-місце, – ситуація відносно вирівнялася.

Підведемо підсумок. Ситуація з розподілом коштів обласного экофонду у черговий раз показала, що нашим політикам екологія не потрібна і не цікава. Це – усього лише тема передвиборного піару, яка витягується із скрині обіцянок напередодні вибірково кампанії і після знову ховається в скриню. Особливо показові Слуги народу, які в процесі виборів активно опікали екологічний мітинг «Маю право дихати!» і їх кандидати разом з екс-губернатором Віталієм Боговіним клятвено завіряли зі сцени, що донесуть позицію запоріжців  і ситуація зміниться на краще.

І? Донесли? У вас же є Президент, прем’єр, Кабмін, монобільшість. Яких повноважень вам ще бракує? Чи в Запоріжжі нема зношених колекторів, забруднених річок і місту не потрібне додаткове озеленення?

Підготувала Катерина ЧЕРЕДНИЧЕНКО